Аналіз застосування комбінацій пробіотичних культур Bacillus щодо результатів лікування пацієнтів з бойовою травмою у реанімаційних відділеннях

Abstract

Актуальність. Останніми роками спороутворюючі бактерії роду Ваcillus як найяскравіші представники екзогенної мікрофлори привертають увагу дослідників. Одним із найвивченіших пробіотиків, що мають підтверджену пробіотичну активність, високу ефективність і безпеку, є Bacillus — рід непатогенних спороутворюючих бактерій. Використання пробіотичної дезінфекції в медичних установах є перспективним напрямком профілактики антибактеріальної полірезистентності в боротьбі з внутрішньолікарняною інфекцією. Мета: проаналізувати ефективність застосування комбінацій пробіотичних культур Bacillus у пацієнтів реанімаційного профілю. Матеріали та методи. В основі цього дослідження лежить аналіз результатів комплексного клініко-інструментального і лабораторного динамічного вивчення клінічних, гемодинамічних, біохімічних показників, а також маркерів системної запальної відповіді у 74 хворих з бойовою травмою у термін від 1-ї до 10-ї доби перебування у стаціонарі, що знаходились на лікуванні у відділенні невідкладної медичної допомоги та відділенні анестезіології, реанімації й інтенсивної терапії (ВНМД/ВАРІТ) Військово-медичного клінічного центру Північного регіону в період з травня 2022 по травень 2023 року. Результати. При проведенні статистичного аналізу зіставлення визначених патогенів і варіантів призначення антибактеріальних препаратів була визначена тенденція до зниження кількості різних патогенів на 1 пацієнта протягом 10 діб перебування у ВНМД/ВАРІТ. При проведенні статистичного аналізу динаміки показників індексів інтоксикації було визначено підвищення ЛІІ та ЛІ вже на 1-шу добу лікування; на 3-тю добу дослідження відмічалася тенденція до зростання обох досліджуваних індексів без статистичної вірогідності між групами; на 5-ту добу перебування у стаціонарі у пацієнтів груп І та ІІ середнє значення ЛІІ та ЛІ мало тенденцію до поступового збільшення, 11,4 ± 3,2 ум.од. та 8,6 ± 1,1 ум.од і 4,2 ± 1,7 ум.од. та 3,9 ± 0,8 ум.од. відповідно, без статистично вірогідних змін завдяки великому розкиду показників кожного з цих індексів у варіаційних рядах показників пацієнтів обох груп; на 7-му добу дослідження ця тенденція зберігалася й індекси були 10,7 ± 3,6 ум.од. та 8,6 ± 1,1 ум.од. і 4,9 ± 1,2 ум.од. та 3,6 ± 0,7 ум.од. у хворих груп І та ІІ відповідно; на 10-ту добу спостереження середні значення ЛІІ та ЛІ майже зрівнялися. Важливим є визначення вірогідного (р < 0,05) збільшення показника ЛІІ у пацієнтів групи І на 5-ту добу лікування порівняно з 1-ю добою, 11,4 ± 3,2 ум.од. і 3,2 ± 0,7 ум.од. відповідно, і 3-ю добою, 11,4 ± 3,2 ум.од. і 5,2 ± 1,1 ум.од. відповідно. Така тенденція зберігалася до 7-ї доби перебування у стаціонарі, коли цифри ЛІІ вірогідно (р < 0,05) були більшими від показника в 1-шу добу спостереження, 10,7 ± 3,6 ум.од. і 3,2 ± 0,7 ум.од. відповідно, і на 3-тю добу проведення інтенсивної терапії, 10,7 ± 3,6 ум.од. і 5,2 ± 1,1 ум.од. Середня кількість діб перебування пацієнтів у ВАРІТ у групі І була 16,2 ± 9,6 доби, у групі ІІ — 12,4 ± 8,9 доби, без вірогідної статистичної відмінності між групами завдяки великому розкиду цього показника у варіаційних рядах даного показника у пацієнтів. Ідентична динаміка була визначена і при зіставленні динаміки балів за шкалою SOFA. Висновки. Застосування комбінацій пробіотичних культур Bacillus у пацієнтів реанімаційного профілю протягом 10 днів перебування у стаціонарі на фоні деескалаційного призначення антибактеріальних препаратів сприяло зменшенню кількості препаратів з антибактеріальними властивостями у протоколі лікування