Тригліцеридно-глюкозний індекс як новітній неінвазивний критерій в діагностиці неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу

Loading...
Thumbnail Image

Date

2025-02-03

Authors

Кравчун, Н.О.
Плохотніченко, О.О.
Тижненко, Т.В.
Місюра, К.В.
Горшунська, М.Ю.
Почерняєв, А.К.
Залюбовська, О.І.
Красова, Н.С.
Лещенко, Ж.А.
Колеснікова, А.О.

Journal Title

Journal ISSN

Volume Title

Publisher

ДУ ІПЕП ім. В. Я. Данилевського АМН України

Editor(s)

Abstract

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) може розглядатися, як предиктор і один з найбільш ранніх і специфічних патогенетичних маркерів хронічних неінфекційних захворювань: цукрового діабету (ЦД) 2 типу та інсулінорезистентності (ІР). Тригліцеридно-глюкозний індекс (Triglyceride-glucose (TyG) index, TyG = ln[тригліцериди (ммоль/л) × 18,018 × глікемія (ммоль/л) ×18,018/2]) є параметром, за яким можна характеризувати ІР, оскільки вважається, що він є її непрямим показником. Індекс TyG можна розглядати як індикатор для визначення осіб із групи ризику за НАЖХП, оскільки підвищені рівні показників, з яких складається індекс (тригліцериди натще та глюкоза крові натще), є безпосередніми патогенетичними чинниками НАЖХП, а також компонентами метаболічного синдрому. Метою дослідження було визначити наявність і характер зв’язку нового непрямого індексу інсулінорезистентності з наявністю (або відсутністю) неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу, а також визначити внесок індексу TyG у формування ризику розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки. Матеріали та методи. Обстежено 61 хворого на ЦД 2 типу (34/27 чоловіки/жінки; вік 53 ± 1,20 р.; тривалість захворювання 13,36 ± 3,49 р.; з них з НАЖХП n = 24, без НАЖХП n = 37) та 12 практично здорових осіб, що співставні за віком та статтю з основною групою. Визначали рівні загального холестерина (ХС), холестерина ліпопротеїнів високої щільності (ХСЛПВЩ), тригліцеридів, вільних жирних кислот ферментативним методом, інсуліну, адипонектину, лептину, програнуліну та інших адипокінів — імуноферментно. ІР розраховували за індексом HOMA-IR (Homeostasis Model Assessment- Insulin Resistance), чутливість до інсуліну — за індексом QUICKI (Quantitative Insulin Check Index). Для оцінки діагностичних властивостей індексу TyG був застосований логістичний регресійний аналіз, в тому числі ROC-аналіз (receiver operation characteristic). Результати. Обстежену групу склали пацієнти із ЦД 2 типу з інсулінорезистентним фенотипом (індекс маси тіла: 32,68 ± 0,77 кг/м2, НОМА IR 8,04 ± 0,77 ум. од., QUICKI 0,46 ± 0,007 ум. од.) з різним ступенем глікемічного контролю (HbA1С = 7,06 ± 0,18%). Пацієнти з НАЖХП характеризуються вищим показником індексу TyG (8,52 ± 0,68), ніж група без НАЖХП (7,95 ± 0,76; t = 2,96; р = 0,004), також встановлено, що індекс TyG у пацієнтів із ЦД 2 типу (8,17 ± 0,78) був значуще вищий, ніж у контрольної групи (7,07 ± 0,49; t = 4,70; р = 0,00001). Виявлена значуща кореляція між індексом TyG та низкою біохімічних параметрів: показниками інсулінорезистентності, ліпідограми та оксидативного стресу, адипокінами, параметрами хронічного запалення, що наочно підтверджує взаємозв’язок індексу TyG з патогенезом НАЖХП. Висновки. Розроблена діагностична модель для формування груп ризику відносно неалкогольної жирової хвороби печінки серед пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу за допомогою логістичної регресії та ROC-аналізу. В якості діагностичного критерію виступає новітній показник — тригліцеридно-глюкозний індекс, порогове значення предиктора визначено як 8,018.

Description

Keywords

тригліцеридно-глюкозний індекс, цукровий діабет 2 типу, неалкогольна жирова хвороба печінки, логістична регресія, ROC-аналіз, інсулінорезистентність, 2025у

Citation

Тригліцеридно-глюкозний індекс як новітній неінвазивний критерій в діагностиці неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу / О. О. Плохотніченко, Т. В. Тижненко, К. В. Місюра, Н. О. Кравчун, М. Ю. Горшунська, А. К. Почерняєв, О. І. Залюбовська, Н. С. Красова, Ж. А. Лещенко, А. О. Колеснікова // Проблеми ендокринної патології. – 2025. – № 1. – С. 25–32.

Endorsement

Review

Supplemented By

Referenced By