Аналіз щільності інтеграції гіперурікемії в кластер факторів ризику порушень глюкозного гомеостазу, асоційованих з метаболічним синдромом на рівні випадкової популяційної вибірки

Abstract

Гіперурикемію, як один із ключових компонентів метаболічного синдрому в популяції, можна оцінювати лише за певних умов. Під гіперурикемією в контексті метаболічного синдрому розуміють сироваткову концентрацію сечової кислоти відповідно до популяційних норм. Водночас, згідно з рекомендаціями EULAR, критерії для верифікації гіперурикемії є більш суворими і спрямованими на діагностику подагри, при якій сироваткова концентрація сечової кислоти є патологічно високою. Мета дослідження – провести аналіз щільності інтеграції гіперурикемії (ГУ) в кластер факторів ризику порушень глюкозного гомеостазу, асоційованих з метаболічним синдромом, та дати кількісну оцінку зв’язку ГУ з основними компонентами метаболічного синдрому на рівні випадкової популяційної вибірки (ВПВ). Матеріали та методи. За загальноприйнятими епідеміологічними підходами сформовано ВПВ з 727 осіб. Метаболічний синдром діагностували за критеріями IDF (2006 р.). Результати. ГУ виявлено у 16,23 % осіб у досліджуваній ВПВ. Встановлено, що зв’язок між сироватковою концентрацією сечової кислоти (СК) і віком, досліджуваними параметрами глюкозного гомеостазу, ліпідного спектру крові, кардіоваскулярного ризику, функцією печінки та нирок у представників ВПВ з надмірною масою тіла/ожирінням (ІМТ ≥ 25 кг/м2) не залежить від жодного з обраних критеріїв стратифікації (стать, ІМТ та ступінь ожиріння). Кожний з виділених клініко-біохімічних параметрів можна розглядати як причину, так і як наслідок ГУ у осіб з надлишковою масою тіла/ ожирінням у ВПВ. За результатами факторного аналізу визначено, що сироваткова концентрація СК у представників ВПВ асоційована з віком, абдомінальним ожирінням, функцією печінки і нирок. Встановлена щільність зв’язку ГУ з іншими компонентами метаболічного синдрому не дозволяє роз¬глядати ГУ як компонент метаболічного синдрому в ВПВ. Висновки. Гіперурикемія у представників випадкової популяційної вибірки асоційована з віком, абдомінальним ожирінням і інсулінорезистентністю та не пов'язана з «класичними» компонентами метаболічного синдрому (порушений глюкозний гомеостаз, артеріальна гіпертензія, дисліпідемія) і не виступає синергічним фактором між ними. У представників випадкової популяційної вибірки з надлишковою масою тіла/ожирінням, незалежно від статі, сироваткова концентрація сечової кислоти асоційована з віком, параметрами стану глюкозного гомеостазу, ліпідного спектру крові, з кардіоваскулярним ризиком, функціональним станом печінки та нирок.