Якість життя родини дитини, страждаючої на ДЦП

Abstract

Роботу присвячено вивченню якості життя сімей, які виховують дітей з дитячим церебральним паралічем (ДЦП). У теоретичній частині розглянуто якість життя як критерій комплексного підходу до реабілітації дітей, клінічні форми ДЦП та залежність якості життя дітей-інвалідів від обмежень життєдіяльності. Емпіричне дослідження охопило 66 матерів дітей з ДЦП (повторно обстежено 48). Застосовано опитувальник SF-36, опитувальник оцінки ресурсів подолання стресу CRIS та анкетування батьків. Проаналізовано умови та спосіб життя сімей, особливості сімейного виховання, медичну активність сім'ї та ставлення батьків до хвороби дитини. Встановлено значне зниження показників якості життя матерів, погіршення сімейних взаємин і матеріального становища, недостатню адаптованість житла та низьку інформованість батьків щодо абілітації. Виявлено динаміку структури якості життя матерів у часі. Запропоновано корекційну програму з оптимізації дитячо-батьківських взаємин.