Постпрандіальна дисліпідемія як прогностичний маркер субклінічного атеросклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням
Loading...
Date
Author(s)
Кисиленко, Катерина Володимирівна
Editor(s)
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ХНМУ
Abstract
Багаточисельні дослідження останніх десятиріч доводять, що атеросклероз відноситься до найбільш розповсюджених захворювань сучасності, які мають у більшості країн тенденцію до зростання та «омолодження». На долю смертей від серцево-судинних захворювань в Україні, за даними Держкомстату, припадає 68%. При цьому найбільш частими причинами смерті є ускладнення ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби (ГХ). Цілком очевидно, що на сучасному етапі зростає значущість диференціальної діагностики, а також ефективної профілактики й лікування атеросклеротичного ураження серцево-судинної системи.
Постпрандіальна дисліпідемія розглядається як один з провідних факторів, що впливають на розвиток і прогресування атеросклерозу.
Мета. Визначити особливості змін ліпідного спектру в динаміці тесту жирового навантаження у хворих на ГХ з ожирінням.
Матеріали та методи. Обстежено 121 хворий на ГХ, яких було розподілено на 2 групи: основну групу, до якої увійшло 96 хворих на ГХ з ожирінням та групу порівняння, яку склали 25 хворих на ГХ з нормальною масою тіла. Контрольну групу склали 12 практично здорових осіб. Вік хворих коливався від 42 до 78 років. Усі хворі пройшли комплексне клінічне обстеження з визначенням показників ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХС), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїдів високої (ЛПВЩ), низької (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ), коефіцієнт атерогенності (КА) та аполіпопротеїн В (Апо В). Статистичний аналіз проводили за допомогою непапарметричної статистики. Нульову гіпотезу відкидали за достовірності (р<0,05).
Результати дослідження. Аналіз рівнів ліпідного профілю, виявив достовірне підвищення ЗХС, ЛПНЩ в обох групах порівняно з групою контролю, з достовірно вищими значеннями в основній групі (р<0,05). Рівень тригліцеридів практично не відрізнявся у контрольній групі та групі порівняння і достовірно був вищим у пацієнтів основної групи. Стосовно ЛПВЩ спостерігалася зворотна тенденція.
Через 6 годин після стандартного жирового навантаження в основній групі виявлено ознаки прихованої дисліпідемії, про що свідчило статистично значиме підвищення рівню ЗХС майже на 9%, тригліцеридів на 18%, ЛПНЩ на 17% та зниження рівню ЛПВЩ на 24%.
У групі порівняння встановлено підвищення ЛПНЩ на 26% і зниження ЛПВЩ на 25% у постпрандіальний період, при тому що базальні рівні їх були у межах референтних значень.
Висновки. Виявлено достовірне підвищення атерогенних та зниження антиатерогенних фракцій ліпідів у хворих на ГХ з ожирінням, що підтверджує прогностичне значення стандартного тесту жирового навантаження в діагностиці прихованих порушень ліпідного обміну.
Description
Citation
Кисиленко К. В. Постпрандіальна дисліпідемія як прогностичний маркер субклінічного атеросклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням / К. В. Кисиленко // Медицина третього тисячоліття : збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених та студентів, Харків, 30–31 січня 2019 р. / ХНМУ. – Харків, 2019. – С. 107–108.