Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24432
Title: Постпрандіальна дисліпідемія як прогностичний маркер субклінічного атеросклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням
Authors: Кисиленко, Катерина Володимирівна
Keywords: постпрандіальна дисліпідемія
субклінічний атеросклероз
Issue Date: 30-Jan-2019
Publisher: ХНМУ
Citation: Кисиленко К. В. Постпрандіальна дисліпідемія як прогностичний маркер субклінічного атеросклерозу у хворих на гіпертонічну хворобу з ожирінням / К. В. Кисиленко // Медицина третього тисячоліття : збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених та студентів, Харків, 30–31 січня 2019 р. / ХНМУ. – Харків, 2019. – С. 107–108.
Abstract: Багаточисельні дослідження останніх десятиріч доводять, що атеросклероз відноситься до найбільш розповсюджених захворювань сучасності, які мають у більшості країн тенденцію до зростання та «омолодження». На долю смертей від серцево-судинних захворювань в Україні, за даними Держкомстату, припадає 68%. При цьому найбільш частими причинами смерті є ускладнення ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби (ГХ). Цілком очевидно, що на сучасному етапі зростає значущість диференціальної діагностики, а також ефективної профілактики й лікування атеросклеротичного ураження серцево-судинної системи. Постпрандіальна дисліпідемія розглядається як один з провідних факторів, що впливають на розвиток і прогресування атеросклерозу. Мета. Визначити особливості змін ліпідного спектру в динаміці тесту жирового навантаження у хворих на ГХ з ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 121 хворий на ГХ, яких було розподілено на 2 групи: основну групу, до якої увійшло 96 хворих на ГХ з ожирінням та групу порівняння, яку склали 25 хворих на ГХ з нормальною масою тіла. Контрольну групу склали 12 практично здорових осіб. Вік хворих коливався від 42 до 78 років. Усі хворі пройшли комплексне клінічне обстеження з визначенням показників ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХС), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїдів високої (ЛПВЩ), низької (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ), коефіцієнт атерогенності (КА) та аполіпопротеїн В (Апо В). Статистичний аналіз проводили за допомогою непапарметричної статистики. Нульову гіпотезу відкидали за достовірності (р<0,05). Результати дослідження. Аналіз рівнів ліпідного профілю, виявив достовірне підвищення ЗХС, ЛПНЩ в обох групах порівняно з групою контролю, з достовірно вищими значеннями в основній групі (р<0,05). Рівень тригліцеридів практично не відрізнявся у контрольній групі та групі порівняння і достовірно був вищим у пацієнтів основної групи. Стосовно ЛПВЩ спостерігалася зворотна тенденція. Через 6 годин після стандартного жирового навантаження в основній групі виявлено ознаки прихованої дисліпідемії, про що свідчило статистично значиме підвищення рівню ЗХС майже на 9%, тригліцеридів на 18%, ЛПНЩ на 17% та зниження рівню ЛПВЩ на 24%. У групі порівняння встановлено підвищення ЛПНЩ на 26% і зниження ЛПВЩ на 25% у постпрандіальний період, при тому що базальні рівні їх були у межах референтних значень. Висновки. Виявлено достовірне підвищення атерогенних та зниження антиатерогенних фракцій ліпідів у хворих на ГХ з ожирінням, що підтверджує прогностичне значення стандартного тесту жирового навантаження в діагностиці прихованих порушень ліпідного обміну.
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/24432
Appears in Collections:Наукові роботи молодих вчених. Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Кисиленко К.docx32,34 kBMicrosoft Word XMLView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.