Вплив стресу на морфофункціональний стан щитоподібної залози (огляд літератури)

dc.contributor.authorЧернявська, І.В.
dc.contributor.authorДубовик, В.М.
dc.contributor.authorГончарова, О.А.
dc.contributor.authorАшуров, Е.М.
dc.date.accessioned2023-11-06T13:30:06Z
dc.date.available2023-11-06T13:30:06Z
dc.date.issued2023-10
dc.description.abstractСтаття є оглядом літератури щодо впливу дії стресу на морфофункціональний стан щитоподібної залози. Наведено дані результатів досліджень впливу різноманітних стресорних чинників на тиреоїдний функціональний стан. Розглянуто механізми порушень функціонування імунної системи під час дії стресорних факторів, які обумовлюють розвиток автоімунних порушень. Описано патофізіологічний зв’язок між дією гормонів стресу та тиреоїдними гормонами, що полягає у змінах функціонального стану щитоподібної залози залежно від стадії стресу. Проведено аналіз багатофакторних популяційних досліджень останніх років щодо асоціації підвищеного рівня кортизолу, гіперінсулінемії, гіперлептинемії та підвищення неопластичної проліферативної активності. Дисгормональна етіологія інсулінорезистентності пов’язана з гіперсенсибілізацією в результаті дії різних факторів, в основі якої лежить катехоламінергічна та серотонінергічна дизрегуляторна патологія. У результаті виникає гіперкортизолемія. Також у відповідь на хронічне підвищення рівня кортизолу підвищується експресія лептину. Під впливом гіперкортизолемії розвивається гіперінсулінемія та гіперлептинемія. У пацієнтів із ожирінням, дисліпідемією, гіперлептинемією, гіперінсулінемією має місце підвищення рівня інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) та інших ростових факторів, які беруть участь у ремоделюванні судинної стінки та у механізмах стимуляції поділу клітин різних типів. Є поодинокі дослідження, де вказується на підвищення випадків вузлового зобу у людей із негативним метаболічним фенотипом. Визначальними маркерами межі фізіологічного поділу клітин і неопластичної проліферативної активності може бути наявність гіперінсулінемії та гіперлептинемії. ІФР-1 відіграє значну роль у регуляції клітинної проліферації та апоптозу щодо енергетичного метаболізму й має залежність від типу харчової поведінки. А під час дії хронічного стресу спостерігається зміна харчової поведінки. Тому саме у цей важкий для України історичний період важливим є вивчення як клінічних, так і патогенетичних аспектів гормональних, імунологічних, метаболічних змін, які виникають в організмі під дією хронічного стресу та сприяють розвитку тиреоїдної патології.en_US
dc.identifier.citationВплив стресу на морфофункціональний стан щитоподібної залози (огляд літератури) / І. В. Чернявська, В. М. Дубовик, О. А. Гончарова, Е. М. Ашуров // Міжнародний ендокринологічний журнал. ─ 2023. ─ Том 19, № 6. ─ С. 43–48.en_US
dc.identifier.urihttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/32764
dc.language.isouken_US
dc.publisherЗаславський О.Ю.en_US
dc.subjectгіпотиреозen_US
dc.subjectінсулінорезистентністьen_US
dc.subjectстресen_US
dc.subjectімунна системаen_US
dc.subjectавтоімунні захворюванняen_US
dc.subject2023уen_US
dc.titleВплив стресу на морфофункціональний стан щитоподібної залози (огляд літератури)en_US
dc.typeArticleen_US

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
IEJ-6_(tom19)(zak134)2023_Скор._Чернявська_Гончарова_31.10.2023.pdf
Size:
708.77 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
license.txt
Size:
11.22 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description: