Нейрогліокапілярна дисфункція у дітей із респіраторними інфекціями: ранні клінічні маркери та роль амбулаторного скринінгу

Abstract

Актуальність. Гострі респіраторні інфекції (ГРІ) у дітей часто супроводжуються астеновегетативними симптомами, такими як млявість, дратівливість і дисрегуляція серцево-судинної системи. Проте основні патофізіологічні механізми залишаються недостатньо вивченими. Мета роботи – вивчення взаємозвʼязку між інтенсивністю системної запальної відповіді та неврологічними проявами при дитячих ГРІ, з особливим акцентом на нейрогліокапілярну дисфункцію як ключову патофізіологічну ланку. Матеріали та методи. Було проведено проспективне клінічне дослідження за участю 40 дітей віком 2–12 років, розподілених на три групи: група А (n=15) включала дітей з неускладненими вірусними респіраторними інфекціями та рівнем С-реактивного білка (CRP) 1–7 мг/л; група B (n=15) складалася з дітей з підтвердженими бактеріальними респіраторними інфекціями та CRP ≥ 8 мг/л; група C (n=10) здорові діти, контрольна група з CRP < 1 мг/л. Всі учасники пройшли комплексне неврологічне обстеження, вимірювання життєвих показників, пульсоксиметрію та лабораторні дослідження. Порівняльний статистичний аналіз частоти та тяжкості симптомів між групами було проведено за допомогою критерію Манна–Уїтні. Результати. У групі А переважали функціональні та легкі неврологічні симптоми, зокрема млявість (73%), легка тахікардія (40%) та підвищена тактильна чутливість (27%), при цьому всі діти зберігали нормальний рівень свідомості та сатурацію кисню > 95%. Навпаки, у групі B спостерігалися значно більш виражені прояви, включаючи порушення свідомості (33%), десатурацію кисню до 88–90% у 27% пацієнтів, рухові порушення, такі як гіпотонія та порушення координації (по 20% кожен), а також більш тяжкі вегетативні ознаки (тахікардія у 80%). Середня кількість неврологічних симптомів на одного пацієнта була значно вищою у групі B порівняно з групою А. Було виявлено температурний поріг приблизно 39,0°C, після якого зʼявлялися ознаки нейрогліокапілярної декомпенсації, особливо при бактеріальних інфекціях. Зневоднення, яке спостерігалося у 33% групи B, було тісно повʼязане з найтяжчими неврологічними проявами. Висновки. Це дослідження підкреслює нейрогліокапілярну дисфункцію як ключовий механізм розвитку астеновегетативних симптомів при дитячих ГРІ. Було встановлено чітку кореляцію між маркерами системного запалення (рівень CRP), сатурацією кисню, фебрильною реакцією та ступенем неврологічного ураження. Рівень CRP понад 8 мг/л, гіпертермія >39,0°C та сатурація кисню <90% можуть бути ранніми предикторами значного нейрогліокапілярного порушення. Ці результати підкреслюють важливість комплексного клінічного моніторингу – включаючи запальні маркери, стан оксигенації, гідратацію та неврологічну функцію – для раннього виявлення та профілактики потенційних ускладнень у дітей з ГРІ.