Наукові праці. Кафедра патологічної анатомії
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1419
Browse
237 results
Search Results
Item Патологічні зміни слизової стравоходу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу(2012) Гаргін, В.В.; Сакал, В.В.Item Морфофункціональний стан щитовидної залози плода на тлі материнсько-плодових інфекцій, що спричинені Escherichia coli, Staphylococcus aureus і Klebsiella pneumoniae(2021) Талапова, П.С.; Сорокіна, I.B.Мета роботи – експериментальним шляхом відтворити та визначити морфофункціональний стан щитовидної залози (ЩЗ) плода щура під впливом материнсько-плодових інфекцій, що спричинені Escherichia coli, Staphylococcus aureus і Klebsiella pneumoniae. Матеріали та методи. Виконали контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на 85 самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo, яких залежно від групи (призначали випадково) до вагітності не інфіку- вали чи інфікували E. coli, S. aureus і K. pneumoniae. Здійснили патоморфологічне дослідження 37 ЩЗ, що отримані від щурячих плодів, використовуючи комплекс методів: гістологічних (забарвлення гематоксиліном та еозином, за Маллорі), непрямої імунофлуоресценції з застосуванням МКА до Т4, колагену І і ІІІ типів, IL-6 та TNF, морфометрії (вимірювання морфофункціональних показників у програмі ImageJ). Статистичний аналіз виконали у програмному середовищі R із підключенням пакетів «ggplot», «dplyr», «pastecs», «graphics» для виконання тесту Шапіро–Вілка, застосування критерію Бартлетта та методу Бокса–Кокса, для дисперсійного аналізу (ANOVA) та побудови графіків. Нульову гіпотезу про відсутність відмінностей між групами відкидали, коли вірогідність помилки (p) не перевищувала помилку першого роду, встановлену як 0,001 (p < 0,001). Результати. У щитовидних залозах плодів від матерів, що інфіковані E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, порівняно з групою контролю визначали статистично вірогідне збільшення діаметра та площі фолікула, площі колоїду, висоти та площі тироциту, інтенсивності та площі світіння фолікулярних тироцитів і колоїду у препаратах, оброблених МКА до Т4, площі флуоресценції колагену І та ІІІ типів, а також зменшення площі ядра щодо площі цитоплазми, що позначилося зменшенням ядерно-цитоплазматичного відношення. Найбільші статистичні відмінності морфофункціональних показників від норми спостерігали у ЩЗ плодів від матерів, інфікованих S. aureus. Висновки. Зміни морфофункціональних параметрів щитовидної залози плодів щурів, що зазнали впливу материнсько-плодових інфекцій, спричинених E. coli, S. aureus і K. pneumoniae, є односпрямованими і статистично вірогідно відрізняються від тих, що реєструють при фізіологічному органогенезі. Вони відповідають підвищенню секреторної активності залози та свідчать про прискорення темпів визрівання органа.Item The Comprehensive Morphological Criteria for the Diagnosis of Subclinical Bacterial Maternal-Fetal Infection in Offspring(2021) Talapova, Polina; Sorokіna, Iryna; Markovskyi, Volodymyr; Tovazhnianska, Vira; Sakal, Anna; Zvierieva, IrynaThe paper presents study materials devoted to determining the morphofunctional state of progeny’s organs developed under subclinical bacterial maternal-fetal infection (MFI) in order to define the comprehensive diagnostic criteria of this pathology. The rat models of subclinical MFI caused separately by E. coli, S. aureus, and K. pneumoniae were used, the set of diagnostic tools (histopathological staining of paraffin sections of aorta (AO), pulmonary artery (PA), thyroid (TG), and adrenal glands (AG), liver (LV) of fetuses with H&E, Mallory’s trichrome and Van Gieson's methods, optical microscopy, morphometry, and immunofluorescence with the use of ImageJ software) was applied. Statistical analysis was performed in Microsoft Excel 365 and R. Depending on the organ, the null hypothesis was rejected when p<0.05 or p<0.001. The assemblage of statistically significant diagnostic parameters of the subclinical MFI damaging effect in offspring’s organism was determined: for AO and PA – endotheliocyte’s height, the optical density of fluorescence (ODF) of CD34-positive cells, type III and IV collagens; for TG – thyrocyte’s height, nuclear-cytoplasmic ratio (NCR), follicle’s square, T4 OD; for AG – adrenocorticocytes’ density in zona glomerulosa, adrenocorticocyte’s NCR, cortisol ODF in zona fasciculata; for LV - hepatocytes’ density, NCR, the absolute number of IL-6 producing cells. Conclusion: in this study, we have proved the presence of pathomorphological substrate and defined dynamics of morphofunctional changes forming in the fetal organism under the bacterial MFI that enables the use of obtained values as diagnostic criteria of this pathology.Item Comparison of cyclophosphamide, doxirubicin and cisplatin action on the male sexual function in experiment(2020-10) Tischenko, M.; Musatova, I.; Prokopiuk, V.; Safonov, E.; Bocharova, Tetiana; Prokopiuk, O.Item Characteristics of autopsy material in cases of chronic diffuse pathology of the liver parenchyma diagnosed during patient’s lifetime using the ultrasound method(2020) Fedulenkova, Yuliia; Федуленкова, Юлия Яновна; Федуленкова, Юлія Янівна; Myroshnychenko, Mykhailo; Мірошниченко, Михайло Сергійович; Astapieva, Olha; Астапьева, Ольга; Астап'єва, Ольга Миколаївна; Fatieiev, Aleksandr; Akritova, Kristina; Molodan, Dmytro; Молодан, Дмитро ВолодимировичThe aim: Of the study is to analyze autopsy cases where chronic diffuse pathology of the liver parenchyma was diagnosed during patient’s lifetime using the ultrasound method. In this study archival material (autopsy protocols and microspecimens of these cases) of the pathological anatomy department of the Communal Nonprofit Enterprise «Regional Clinical Hospital» (Kharkiv) was used for the period from 2012 to 2018. The cases diagnosed with a chronic diffuse pathology of the liver parenchyma according to ultrasound data were selected among all cases. Results: The term «chronic diffuse pathology of the liver parenchyma», which is widely used in ultrasound diagnostics, is morphologically a collective term that combines pathological conditions such as fatty hepatosis, fibrosis or cirrhosis of the liver, chronic hepatitis, malignant tumors of the liver, metastatic liver damage and liver infiltration by leukemic cells, liver abscesses. According to the analysis of archival material for the period from 2012 to 2018, there was no change in the relative number of cases with fatty hepatosis, fibrosis or cirrhosis of the liver, chronic hepatitis, malignant tumors of the liver, metastatic liver damage and liver infiltration by leukemic cells, liver abscesses. Among all cases with revealed liver pathology, both separately by year and as a whole for the entire studied period, a predominance of the relative number of cases with fatty hepatosis, fibrosis or cirrhosis of the liver was noted. The ultrasound term «chronic diffuse pathology of the liver parenchyma», taking into account the few cases identified during the analysis where the morphological picture of the liver corresponded to the age norm, needs to be improved, as well as additional diagnostic criteria should be developed in order to correctly use it in practice and avoid diagnostic errors. Conclusions: The term «chronic diffuse pathology of the liver parenchyma», which is widely used in ultrasound diagnostics, is morphologically a collective term that combines pathological conditions such as fatty hepatosis, fibrosis or cirrhosis of the liver, chronic hepatitis, malignant tumors of the liver, metastatic liver damage and liver infiltration by leukemic cells, liver abscesses. The ultrasound term «chronic diffuse pathology of the liver parenchyma» needs to be improved as well as additional diagnostic criteria should be developed in order to correctly use it in practice and avoid diagnostic errors.Item Clinical and morphological features of the ovarian Brenner tumor: current state of the problem(2020) Myroshnychenko, Mykhailo; Мірошниченко, Михайло Сергійович; Dyadyk, Olena; Дядик, Олена Олександрівна; Urzhumov, Victor; Уржумов, Віктор Демьянович; Kapustnik, Natalia; Капустник, Наталія Володимирівна; Капустник, Наталья Владимировна; Borzenkova, Iryna; Борзенкова, Ірина Василівна; Selivanova, Larisa; Torianyk, Inna; Fedulenkova, Yuliia; Kalashnyk, Yulia; Tkachenko, Pavel; Hryhorenko, Varvara; Molodan, Dmytro; Молодан, Дмитро Володимирович; Myroshnychenko, SerhiiOvarian tumours are an actual problem of present-day medicine, being one of the most difficult sections of modern oncology. The majority of ovarian tumours are of epithelial origin. The ovarian Brenner tumour represents a rare epithelial ovarian neoplasm and accounts for 1-2% of all ovarian neoplasms. The aim of the study is to identify clinical and morphological features of ovarian Brenner tumour. The material was 5 cases of Brenner ovarian tumour, diagnosed in the study of 4 cases of operational material and 1 case of autopsy observation for the period from 2007 to 2019. Histological and immunohistochemical staining methods were used. The microspecimens were examined on an Olympus BX-41 microscope (Japan). Ovarian Brenner tumour is a rather rare pathology, the histogenesis of which is debatable. Morphological examination is the main method for its diagnosing. Ovarian Brenner tumours developed in women of middle and old age (the average age was 51.8 years). Women with a malignant ovarian Brenner tumour were older than women with a benign variant (the average age in women with a malignant variant was 55.8 years, with a benign variant – 49.3 years). Benign ovarian Brenner tumour occurred more frequently compared with a malignant one. Malignant and benign variants of ovarian Brenner tumour were characterized by a one-sided nature of the lesion with frequent involvement in the pathological process of the left ovary. Clinically, in patients with a benign variant of the Brenner tumour in all cases an abdominal pain syndrome was determined, combined in one case with metrorrhagia. A malignant ovarian Brenner tumour was clinically manifested by severe abdominal pain syndrome, combined in one case with complaints of an increase in the size of the abdomen, and in another case with intoxication syndrome and a clinic of small bowel obstruction. In all cases a malignant ovarian Brenner tumour metastasized to the omentum and in one case also to the small intestine wall. Macroscopically the ovarian Brenner tumour had the form of a node, the dimensions of which were significantly larger for the malignant variant compared with a benign, dense or soft consistency, on the cross section of a whitish-gray or brown color with cysts. A damaged ovary with a malignant variant of Brenner tumour significantly increased in size, while with a benign one, its size did not change or increased slightly. In all cases the malignant and benign variants of ovarian Brenner tumour were combined with various reproductive system organs pathologies (mucinous papillary cystadenoma of the ovary, serous ovarian cyst, ovarian endometriosis, endometrial hyperplasia, cervical nabothian cysts, uterine leiomyoma). Conclusions: A study conducted by the authors revealed clinical and morphological features of a rare ovarian tumour – Brenner tumour, which will contribute to a better understanding of this pathology by the doctors of various specialties, and improve the treatment and diagnostic process.Item Proliferative-apoptotic processes in testicular seminoma(2019) Potapov, S.; Sorokina, I.; Ospanova, T.Item Активізація навчально-пізнавальної діяльності лікарів-інтернів у процесі професійної підготовки(2019) Марковська, О.В.; Шапкін, А.С.Забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку нашої країни і високого рівня надання медичної допомоги зумовлює необхідність професійної підготовки фахівців принципово нової формації. Важливим етапом підготовки у лікарській справі є післядипломне навчання - інтернатура. Основним завданням професійної підготовки інтернів є активізація їх навчально-пізнавальної діяльності, розвиток клінічного мислення, мотивація необхідності оволодіння практичними навичками.Item Імуногістохімічна характеристика проліферативно-апоптотичних процесів в окремих герміногенних пухлинах яєчка(2019) Потапов, С.М.; Плітень, О.М.; Галата, Д.І.; Сидоренко, Р.В.; Андрєєв, А.В.В статті наведені дані про проліферативно-апоптотичні процеси в ГПЯ. Показано, що найбільша проліферативна активність спостерігалась в ПЖМПТ, а найменша – в ТПТ і ТМСТ. У пацієнтів з ПЖМПТ, які мали метастази, показники проліферативної активності перевищували такі при відсутності метастазів. Маркери Bax, bcl-2 і р53 не показали значущої ІГХ експресії в жодній ГПЯ.Item Імуногістохімічна характеристика проліферативно-апоптотичних процесів в семіномі яєчка(2019) Потапов, С.М.; Марковський, В.Д.; Галата, Д.І.; Плітень, О.М.; Горголь, Н.І.Актуальність. Пухлини яєчка відносяться до рідких новоутворень (1-2% усіх злоякісних пухлин у чоловіків) і частіше зустрічаються у молодих чоловіків, що надає проблемі як медичну, так і соціальну значимість. Метою роботи було вивчення проліферативно-апоптотичних процесів в семіномі яєчка. Матеріали та методи. Дослідження виконано на матеріалі 13 оперативно видалених яєчок, уражених семіномою. Пухлини були розподілені за ступенем пухлинної прогресії згідно pTNM класифікації. Для оцінки проліферативно-апоптотичних процесів досліджували відносну площу (S) та інтенсивність (L) експресії Ki-67, Bax, bcl-2 і р53, а також розраховували індекс проліферації (ІП). Результати. В дослідженні визначено зростання середніх значень S, L експресії Кі-67 та ІП, а також встановлений дуже високий і помірний позитивний кореляційні зв'язки між ІП та S і L експресії Кі-67 (r= +0,98; r= +0,60; р<0,05 відповідно) при переході від початкових до більш пізніх стадій пухлинної прогресії. S експресії Bax також зростала по мірі збільшення стадії пухлинної прогресії семіноми, а L експресії залишалась високою незалежно від стадії. При кореляційному аналізі виявлено високий позитивний зв'язок між S експресії Bax та S експресії Ki-67 з ІП (r= +0,83; r= +0,84; р<0,05 відповідно) по мірі зростання стадії пухлинної прогресії. Цей результат дозволяє говорити про відсутність стійкості пухлинних клітин семіноми до апоптозу. Активність антиапоптотичного білка bcl-2 в семіномі була вкрай незначною, а експресія р53 – відсутня, що разом свідчить про невисоку агресивність пухлини. Підсумок. Виходячи з викладеного, вважаємо, що в діагностиці пухлин яєчок доцільно використовувати маркери Ki-67, Bax, bcl-2 і р53, як такі, що відображають злоякісний потенціал пухлини, та як прогностичні маркери. Водночас маємо думку, що збільшення S експресії маркера апоптоза Вах по мірі зростання пухлинної прогресії в поєднанні з інтактністю маркера p53, характеризує семіному, як менш агресивну і курабельну пухлину.