Генералізована безеритемна форма системного кліщового бореліозу: труднощі діагностики (клінічний випадок)

Abstract

Безеритемні форми хвороби Лайма — системного кліщового бореліозу (СКБ) вважаються одними з найскладніших для діагностики через відсутність патогномонічного (специфічного) маркера захворю-вання — мігруючої еритеми. У такій ситуації клініцисту слід враховувати сезон, проживання чи пере-бування хворого в ендемічному щодо СКБ регіоні, можливість реалізації аліментарного шляху інфікування бореліями при вживанні молочних продуктів від хворих домашніх тварин. Безеритемна форма СКБ часто перебігає як звичайне ГРВІ або грип та починається з гарячки, слабкості, головного болю, болю у м’язах та суглобах. Іноді хвороба маскується під інші патології: міокардит, хоріоретиніт, неврологічні розлади (параліч лицьового нерва, радикулопатії, менінгоенцефаліт), гепатит. Поява у хворого в ендемічному щодо активності кліщів регіоні будь-якої симптоматики без мігруючої еритеми потребує обстеження на СКБ, якщо ця симптоматика не пояснюється іншими нозологічними формами. З метою виявлення специфічних титрів антитіл та оцінки їх динаміки призначають серологічне тестування крові методом ІФА та повторне — через 2–4 тижні. Діагностично значущим є дослідження ліквору методом ПЛР на наявність борелій при менінгоенцефалітах. Недооцінка вищезазначених клініко-анамнестичних даних та лабораторних критеріїв призводить до помилкового діагнозу, несвоєчасного призначення лікування та значно підвищує ризик розвитку хронічних форм захворювання та ускладнень.