Динаміка захворюваності на респіраторні інфекції з урахуванням вікових груп у харківському регіоні в 2022–2024 роках

Abstract

У статті представлено результати аналізу епідеміологічних особливостей захво-рюваності на грип, гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) та COVID-19 у Харківській області за період 2022–2024 років. Дослідження зосереджене на виявленні вікових відмінностей у динаміці захворюваності, що дозволило визначити ключові зміни у віковій структурі епідеміч-ного процесу. Проаналізовано дані захворюваності серед дітей, підлітків і дорослих, зокрема у вікових групах 0–4 роки, 5–14 років, 15–17 років, 18–29 років, 30–64 роки та 65+ років, що дозво-ляє охопити всі вікові категорії та врахувати їхню специфіку. У результаті було виявлено, що структура захворюваності в постпандемічний період COVID-19 зазнала суттєвих змін, зокрема відбулося значне зростання захворюваності серед дітей і підлітків, особливо у вікових групах 5–14 років і 15–17 років.Серед дорослого населення, навпаки, відзначено зниження показників захворюваності. Це яви-ще, імовірно, зумовлене поєднанням таких чинників, як масова вакцинація проти COVID-19, зміц-нення імунного захисту дорослих унаслідок вакцинації та соціально-демографічні зміни, зумовлені масовою міграцією через воєнні дії. Проведений вірусологічний моніторинг дозволив з’ясувати етіологічну структуру респіратор-них інфекцій, виявити поступове зниження ролі SARS-CoV-2 в загальній структурі захворюванос-ті. Це супроводжується зростанням частки вірусу грипу типу А й інших респіраторних вірусів, що вказує на зміну панівних збудників у циркуляції респіраторних інфекцій. Отримані дані свідчать про поступове повернення респіраторних вірусів до передпандемічної етіологічної структури, вод-ночас зростання захворюваності на грип серед дітей потребує особливої уваги.Результати дослідження можуть стати основою для покращення епідеміологічного нагляду та розроблення цільових профілактичних заходів, які враховуватимуть вікові особливості. З огля-ду на нові епідеміологічні реалії, дослідження підкреслює важливість адаптації системи охорони здоров’я до змінених умов для ефективнішого захисту дитячого населення та груп підвищеного ризику, що сприятиме покращенню профілактики та лікування респіраторних інфекцій в умовах сучасних викликів