Взаємозв’язок антикорупційної політики держави та державної політики щодо протидії рейдерству

Abstract

Наведено приклади, які чітко відображають неможливість рейдерських атак без фактів корупції та порушення принципів професійної доброчесності. Зазначено, що, з одного боку, «ареал поширення» корупції більш розмаїтий, аніж рейдерство, а з іншого – корупція є лише однією (хоча і доволі важливою) зі складових рейдерства. Але наявність певної «зони перетину» цих негативних суспільних феноменів і нагальне бажання держави дедалі активніше протидіяти їм обумовлює необхідність узгодження антикорупційної політики держави та державної політики щодо протидії рейдерству, оскільки завдяки цьому можна отримати певний позитивний синергетичний ефект. Наголошено на важливості не стільки виду (кримінальна, адміністративні, соціальна…) й міри покарання винних (корупціонерів, рейдерів), скільки про її невідворотності (унеможливленні «презумпції безкарності»), що теж потенційно може бути пов’язано з корупцією, тому подібні розслідування мають ґрунтуватися на професіоналізмі й неупередженості (непідкупності) уповноважених посадових осіб.