Аналіз частоти симптомів у пацієнтів, що хворі на виразкову хворобу
Loading...
Date
Editor(s)
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Виразкова хвороба (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки) — це захворювання, яке характеризується утворенням виразок (виразкових дефектів) на стінках шлунка, дванадцятипалої кишки або інших частин шлунково-кишкового тракту.
Виразкова хвороба є однією з найбільш поширених і серйозних проблем шлунково-кишкового тракту. Попри значного прогресу у лікуванні та профілактиці, вона залишається актуальною через кілька ключових факторів:
- Поширеність (виразкова хвороба поширена серед різних вікових груп та соціальних класів, впливаючи на якість життя пацієнтів та наносячи значні економічні втрати через втрату працездатності та витрати на лікування);
- Потенційні ускладнення (неконтрольована виразкова хвороба може призвести до серйозних ускладнень, таких як кровотечі, перфорація виразки (прорив стінки шлунка або кишечника) або стеноз (звуження) виразки);
- Фактори ризику (сучасний спосіб життя, стрес, неправильне харчування, неконтрольоване вживання ліків, інфекція бактерією Helicobacter pylori та інші фактори ризику сприяють розвитку виразкової хвороби);
- Необхідність постійного вдосконалення лікування (у зв'язку з розвитком антибіотикорезистентності та появою нових методів діагностики і лікування, постійне вдосконалення підходів до лікування виразкової хвороби залишається актуальним завданням).
Лікування виразкової хвороби включає використання антацидів, інгібіторів протонної помпи, антисекреторних засобів, антибіотиків для лікування Helicobacter pylori, а також уникання чинників, що сприяють розвитку виразок.
Description
Citation
Ємельянов І. С. Аналіз частоти симптомів у пацієнтів, що хворі на виразкову хворобу / І. С. Ємельянов, Д. В. Сторожев, К. А. Діденко // Пріоритетні напрямки та вектори розвитку світової науки : матеріали V Міжнародної студентської наукової конференції, Одеса, Україна, 8 березня 2024 / UKRLOGOS Group. – Вінниця : «UKRLOGOS Group, 2024. – C. 120–121.
