Частота виявлення Blastocystis sp. методами мікроскопії та культивування у фекаліях а симптоматичних і симптоматичних осіб у Харкові, Украіна

Abstract

Blastocystis sp. - найбільш поширений анаеробний одноклітинний паразит кишкового тракту багатьох видів тварин; від 1 до 2 мільярдів людей в країнах усього світу колонізовані цим збудником. Blastocystis sp. виявляють як у зразках фекалій (ЗФ) як здорових людей (асимптоматичні особи), так і - хворих (симптоматичні особи) із неспецифічними симптомами ураження шлунково-кишкового тракту, шкіри, суглобів та інших органів. Поширеність ураження Blastocystis sp. людей обох когорт у світі варіюють в широких межах (від 0,08 % до близько 90 %) у залежності від ступеню економічного розвитку країни, санітарно-гігієнічних умов, культурних цінностей та інше. Для виявлення Blastocystis sp. у ЗФ застосовують мікроскопічні, культуральні, імунологічні та молекулярно-генетичні методи. Кожна група методів виявлення/ідентифікації Blastocystis sp. у ЗФ має свої переваги і недоліки. Мета роботи. Встановлення поширеності Blastocystis sp. в зразках фекалій у різних когортах людей (клінічно здорових та симптоматичних осіб із симптомами ураження шлунково-кишкового тракту) м. Харкова методами мікроскопії та культивування. Матеріали та методи. Когорту обстежених становили мешканці м. Харків (n=169), серед яких 72 клінічно здорові особи та 97 симптоматичні особи із ураженнями шлунково-кишкового тракту. Мікроскопічному дослідженню підлягали усі 169 ЗФ (їх осади) після процедури збагачення (концентування) у формалін-фосфатно-сольовому буфері (FPBSCS) (рН=7,4) в режимі 500 g впродовж 10 хвилин. Ідентифікацію Blastocystis sp. за результатами мікроскопії мазків фекалій, стійко забарвлених трихромом за модифікацією Вітлі (Wheatley's modification trichrome stain - mWTS) та залізним гематоксиліном за Гендейгайном (Heidenhain's iron-hematoxylin stain - HIHS). Посівним матеріалом для культурального методу виявлення Blastocystis sp. слугували 200 мкл фільтрованої суспензії нативних ЗФ, які висівали у 5 мл середовища RPMI/IMDMEM (суміш рівних об’ємів середовищ RPMI і IMDMEM) з антибіотиками та сироваткою. Інкубували в анаеробних умовах при 37 оС впродовж 5 діб. Остаточну ідентифікацію виявлених бластоцист проводили за результатами світової мікроскопії мазків суспензій, стійко забарвлених mWTS HIHS. Результати та обговорення. Проведено порівняльну оцінку результативності виявлення Blastocystis sp. методами мікроскопії (мазків збагаченого фекального матеріалу, стійко забарвлених mWTS або HIHS) та культивування (на середовищі RPMI/IMDMEM) на основі результатів паралельного досліджено обома методами 169 ЗФ від різних груп людей. У цілому встановлено невисоке зростання (на 4,1 %) частоти виявлення/ідентифікації Blastocystis sp. культуральним методом у порівнянні із частотою мікроскопічної детекції паразитів у всіх ЗФ: у ЗФ від асимптоматичних осіб (n = 72 ) лише на 2,7 %, а у ЗФ від симптоматичних осіб (n = 97) – на 5,2 % (р > 0,05). З усіх ЗФ, в яких мікроскопічним методом було виявлено Blastocystis sp., отримано ріст первинних культур цих паразитів. Між сумарними результатами (негативні+позитивні) виявлення/ідентифікації Blastocystis sp. мікроскопічним і культуральним методами у всіх ЗФ від людей rф сягає +0,92, а для груп ЗФ від асимптоматичних і симптоматичних осіб - rф = + 0,94 та rф = + 0,90 відповідно. У вибірці лише позитивних результатів виявлення/ідентифікації Blastocystis sp. мікроскопічним і культуральним методами значення rф становить: + 0,59 для усіх досліджених ЗФ від людей, + 0,20 – для ЗФ від асимптоматичних осіб та + 0,66 – для ЗФ від симптоматичних осіб. Заключення. За результатами паралельного дослідження мікроскопічним і культуральним методами 169 ЗФ від різних груп людей встановлено, що культуральний метод переважає мікроскопічний за чутливістю виявлення Blastocystis sp. у ЗФ (на 20,6 %) та характеризується значно вищим рівнем специфічності (точності ідентифікації паразитів), який сягає 100 %. Метод in vitro діагностики сприяє підвищенню ефективності виявлення паразитів у ЗФ людей, може бути застосований для проведення епідеміологічних досліджень для встановлення популяційної поширеності найпростіших, визначення чутливості культур Blastocystis sp. до лікарських препаратів, контролю ефективності проведеної етіотропної терапії бластоцистозу, отримання антигенів паразитів, вивчення патогенезу хвороби та вірулентного потенціалу штамів збудника різного походження тощо.