Вивчення клінічних особливостей у хворих на хронічну екзему

Abstract

Мета роботи - Метою дослідження було вивчення клінічної характеристики хворих на хронічну екзему. Перебувало 96 хворих на хронічну екзему віком від 18 до 78 років. Дослідження показали, що більшість хворих на хронічну екзему були віком від 31 до 50 років (66,7%). Давність дерматозу у хворих на екзему склала: від 6 місяців до 1 року – 6,3%, від 1 до 5 років – 33,3%, від 5 до 10 років – 42,7%, понад 10 років – 17,7%. Найчастішими причинами виникнення загострення визначалися нервово-психічна травма, стрес - 51,1%, хвороби внутрішніх органів і перенесені гострими респіраторними захворюваннями - 15,6%, контакт з хімічними речовинами - 13,5%. У всіх хворих дерматоз мав рецидивуючий характер. Найчастіше хворі пред’являли скарги на свербіж помірної інтенсивності (51%). На виражені розлади сну вказували 66,7% хворих. У 21,9% обстежених виявлявся помірний лейкоцитоз і прискорена ШОЕ, у 5,1 % випадків визначалася еозинофілія. Матеріали та методи. Дослідження проводилось у МКШВД № 5 м. Харкова. Було схвалене рішенням локальної комісії з питань етики і біоетики при ХНМУ. Усі пацієнти дали письмову інформовану згоду на участь в дослідженні. Результати та обговорення. Під спостереженням перебувало 96 хворих на хронічну екзему віком від 18 до 78 років. На підставі анамнестичних даних, скарг хворих на свербіж шкіри різної інтенсивності, об’єктивного огляду хворого, а також на підставі рецидивів дерматозу протягом більш ніж 1 року встановлювали діагноз хронічної екземи. Найбільша кількість пацієнтів хворіла на дерматоз від 5 до 10 років.

Хронічна екзема у спостережуваних хворих мала рецидивуючий характер, періоди ремісії змінювалися періодами загострення. Тривалість ремісії складала 4,9±0,2 міс. Тривалість загострення – 6,1±0,2 тижня. Для характеристики ступеня тяжкості хронічної екземи застосовували бальна система оцінки. Середній ступінь тяжкості склав 2,63 ± 0,08 бала. За ступенем ураження шкірних покривів обмежені форми дерматозу та розповсюджені. Хворі пред’являли скарги на свербіж шкірних покривів різної інтенсивності. Найчастіше відзначався свербіж помірної інтенсивності, періодичний; свербіж болісний, постійний з важко переборною потребою до розчухування, свербіж був короткочасним, та відсутній свербіж. Також хворі відзначали порушення сну у вигляді утрудненого засинання, раптового пробудження вночі, відсутності почуття відпочинку після пробудження вранці. У 39 пацієнтів були наявні шкідливі звички (паління, зловживання алкоголем). В клінічному аналізі крові був помірний лейкоцитоз, прискорення ШОЕ; еозинофілія. ), із приєднанням вторинної інфекції. Висновки. Дослідження показали, що середній вік хворих від 31 до 50 років. У всіх хворих дерматоз мав рецидивуючий характер. Середній ступінь тяжкості склав 2,63±0,08 бали. %). Найчастіше хворі пред’являли скарги на свербіж помірної інтенсивності (51%). На виражені розлади сну вказували 66,7% хворих. У 21,9% хворих виявлявся помірний лейкоцитоз і прискорена ШОЕ, у 5,1 % випадків визначалася еозинофілія