Ультрасонографічний профіль маніфестації неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою

Abstract

Вступ. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є найпоширенішою нозологією серед хронічних захворювань печінки. Особлива увага приділяється вивченню впливу на перебіг захворювання гіпертонічної хвороби (ГХ). Методика ультразвукового дослідження в режимі B-візуалізації визнана простим та ефективним методом виявлення жирової інфільтрації та ризику фіброзування паренхіми печінки. Для УЗ-оцінки тяжкості перебігу НАЖХП застосовується неінвазивна шкала – ультразвуковий індикатор жирових змін у печінці (Ultrasound fatty liver indicator, US-FLI). Мета роботи: визначити особливості ультрасонографічних показників печінки у пацієнтів з коморбідним перебігом НАЖХП та ГХ. Матеріали і методи. Було обстежено 115 хворих з НАЖХП на стадії неалкогольного стеатогепатиту: основну групу (n = 63) склали пацієнти з коморбідним перебігом НАЖХП на тлі ГХ, групу порівняння (n = 52) – пацієнти з ізольованою НАЖХП, у групу контролю ввійшли 20 практично здорових осіб. На підставі клініко-лабораторних даних пацієнтам були розраховані результати неінвазивних тестів фіброзу печінки Fibrosis-4 (FIB-4) та NAFLD fibrosis score (NFS), під час УЗД було проведено комплексну оцінку ультрасонографічних ознак ураження печінки та суміжних органів і напівкількісну оцінку стеатозу печінки за шкалою US-FLI. Результати. Серед основних УЗ-ознак стеатозу у всіх пацієнтів з НАЖХП на тлі ГХ було зафіксовано достовірне збільшення розмірів печінки, підвищення ехогенності паренхіми печінки, зміни судинного малюнка, перевантаження системи портального кровотоку. Середній результат тесту US-FLI у групі з коморбідним перебігом НАЖХП та ГХ складав 6 балів (95% ДІ 5,24; 6,12), що було достовірно вище у порівнянні з групою з ізольованою НАЖХП, де результати в середньому складали 3 бали (95% ДІ 2,91; 3,74; p < 0,001). Показники FIB-4 та NFS також були достовірно вищими у пацієнтів з НАЖХП та ГХ. Виявлено збільшення ризику фіброзу за досліджуваними шкалами у пацієнтів з коморбідністю НАЖХП та ГХ та значний вплив супутньої ГХ на прогресування фібротичних змін паренхіми печінки при НАЖХП. Висновки. Супутня ГХ у пацієнтів з НАЖХП привносить девіації в ультрасонографічний профіль печінки, що маніфестує достовірно частішим виявленням основних ознак стеатозу, більш виразними змінами кількісних УЗ-показників та якісними ознаками стеатозу паренхіми печінки за результатами тесту US-FLI. Результати розрахунку неінвазивних індексів фіброзу свідчать про інтенсифікацію процесів фіброзування у паренхімі печінки у пацієнтів з НАЖХП та ГХ. Отримані дані дозволяють розглядати ГХ у якості тригерного фактору прогресування фібротичних змін печінки у пацієнтів з НАЖХП.