Дистанційне навчання – виклик педагогічній майстерності викладача

Abstract

Пандемія вірусу COVID-19, яка розпочалася у 2019 році, внесла свої корективи у роботу всіх сфер людської діяльності. Епідеміологічна ситуація, що склалася у світі та в Україні зокрема, вимагала прийняття радикальних рішень та здійсненна рішучих кроків. З березня 2020 року в Україні був запроваджений жорсткий карантин, який передбачав ізоляцію людей один від одного задля уникнення стрімкого поширення хвороби серед населення. У цих умовах значного впливу зазнала і сфера освіти, як на рівні середньої школи, так і на рівні вищої освіти. Термінове переведення всіх у віддалений режим роботи змусило, в першу чергу викладачів, в надзвичайно стислі терміни перелаштувати навчальний процес на новий тип комунікації та взаємодії зі студентами. По-перше, треба було освоїти роботу комп’ютерних платформ, які забезпечували можливість організації дистанційної роботи із студентами, а саме: Zoom, Moodle, Google Meet. По-друге, терміново треба було організувати постійний контакт із студентами, аби мати можливість повідомляти вчасно необхідну інформацію та отримувати зворотній зв’язок. Надзичайну роль у цій взаємодії відігравала морально-емоційна складова. Студенти мали відчути, що, не дивлячись на перехід на новий режим роботи, має бути таке ж відповідальне ставлення до процесу навчання. На викладача покладалась величезна відповідальність організувати навчальний процес так, аби у студента не виникло відчуття переходу на неефективний спосіб отримання знань, відчуття байдужого ставлення до роботи з боку викладача. По-третє, всі дидактичні матеріали, якими володів викладач, треба було перевести у цифровий формат у вигляді мультимедійних презентацій, методичних рекомендацій до занять, завдань для контролю знань. Слід зазначити, що невідривна робота із комп’ютером створювала додаткове психологічне та фізичне навантаження на викладача. Колективом кафедр у дистанційному режимі обговорювалися та вирішувалися проблеми організації доступу студентів до навчальних ресурсів за допомогою платформи Moodle, репозитарію університету. Актуальна інформація для студентів публікувалась у соціальних мережах Facebook та Instagram. Необхідно було налагодити процес відпрацювань студентів у віддаленому режимі. Неабияким викликом стала організація проведення екзаменаційної сесії наприкінці року. Дистанційне навчання загострило проблему дотримання учасниками навчального процесу принципів академічної доброчесності. Наприклад, студенти могли приєднатися до конференції, проте не слухати пояснення викладача. Активне залучення студентів до роботи протягом заняття, постійний зворотній зв’язок, давали можливість уникнути недоброчесного ставлення студентів до заняття. Проте відсутність належного матеріально-технічного забезпечення, відсутність належних умов для створення робочого місця, не завжди якісний інтернет зв’язок, ускладнювало організацію активної роботи студентів на занятті. Надзвичайно важливим було підтримувати студентів морально, які опинилися в умовах невизначеності, особливо це стосується іноземних студентів-першокурсників, які практично не мали можливості для нормальної адаптації до нових умов існування у новій країні. Підводячи підсумок, слід зазначити, що, безумовно, не було можливості попередити абсолютно всі прояви академічної нечесності, проте, як показала практика, чітка організація навчального процесу, чітке дотримання вимог з боку викладача сприяло підвищенню ефективності дистанційної форми навчання.