Репродукційні особливості у родинах з X-зчепленим іхтіозом

Abstract

Актуальність. X-зчеплений рецесивний іхтіоз (OMIM 308100) пов'язаний мутаціями гену стероїдної сульфатази (steroid sulfatase, STS). Зміни його функцій пов’язані також з низкою мультифакторіальних, у зокрема, гінекологічних патологій: з ендометрозом, аденоміозом, міомою матки, раком ендометрію та яєчників (Rižner, 2016). Мета роботи. Дослідження структури родин з X-зчепленим іхтіозом для оцінки репродукційних особливостей чоловіків та жінок. Матеріали та методи. Генеалогічний аналіз проведено для дев’яти великих сімей, які включали до 31 члена I-III ступенів спорідненості, усього 169 осіб. Молекулярно-цитогенетичний аналіз гену STS виконано методом FISH. Статистичний аналіз проведено із перевіркою статистичних гіпотез методами Манна-Уїтні, Стьюдента та Вілкоксона, із оцінкою рядів розподілу за допомогою критерію χ2 Результати. У досліджених осіб встановлено інтерстіціальну делецію гену STS, кариотип ish del(X)(p22.3p22.3)(STS-). Підвищена рекомбінаційна здатність і можливість хромосомних порушень на цій ділянці може впливати на репродукційну функцію. Показники плодючості чоловіків з X-зчепленим іхтіозом є нижчими (0,9), ніж в здорових родичів (2,3) (p=0,014). Серед їхніх нащадків відмічено зсув співвідношення чоловічої та жіночої статей у бік останньої - 1:3 (p=0,045), на відміну від здорових родичів. Оскільки у сім’ях хворих чоловіків не відмічено репродукційних втрат на ранніх термінах вагітності до 7 тижнів, можливо обговорювати вплив гаметичного добору проти сперматозоїдів з Y-хромосомою. Коефіцієнт пристосованості хворих на X-зчеплений рецесивний іхтіоз склав 0,56, а коефіцієнт добору проти гемізиготного генотипу — 0,44. Відомо, що слабка пологова діяльність асоційована з високим рівнем ускладнень з боку матері та плоду та перинатальних втрат (Татарчук, 2014; Радзинский, Топичев, 2014), що не спостерігається в облігатних гетерозигот із дефіцитом стероїдної сульфатази. Рівень фертильності в них не знижено - середня кількість дітей на жінку - 2,2±0,2, в середньому по області - 1,4±0,1 (p=0,011). Відомо також, що дефіцит стероїдної сульфатази знижує можливість розвитку гормонзалежних пухлин, в тому числі лейоміоми матки, кіст яєчників, раку молочної залози (Rižner, T.L., 2016, Radzinskij, V.E., 2014), що забезпечує подовження в жінок репродукційного періоду, тривалості та якості життя. Таким чином, складається селективна репродукційна перевага жінок вказаної групи у соціальній структурі родини: «ефект бабусі» (grandmothering effect) полягає у можливості їхніх дочок народити першу дитину у більш ранньому віці та зменшити інтервал між народженням дітей в традиційних культурах, де прабатьки беруть участь у догляді за потомками та їхньому вихованні (Friederike Kachel, 2011). Висноски. Встановлено, що в хворих чоловіків показники плодючості є нижчими, у потомстві жіноча стать переважає над чоловічою у співвідношенні 3:1. Рівень фертильності в облігатних гетерозигот не знижений, середня кількість дітей на жінку - 2,2±0,2.