Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/27486
Title: Особливості первинного гіпотиреозу у вимушено переміщених осіб як базис формування когнітивних та тривожно-депресивних розладів
Authors: Кожина, Ганна Михайлівна
Товажнянська, Олена Леонідівна
Маркова, Маріанна Владиславівна
Зеленська, Катерина Олексіївна
Каук, Оксана Іванівна
Keywords: тривожно-депресивні розлади
первинний гіпотиреоз
Issue Date: Mar-2020
Publisher: Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України
Citation: Особливості первинного гіпотиреозу у вимушено переміщених осіб як базис формування когнітивних та тривожно-депресивних розладів / Г. М. Кожина, О. Л. Товажнянська, М. В. Маркова, К. О. Зеленська, О. І. Каук // Проблеми ендокринної патології. – 2020. – № 3. – С. 25–32.
Abstract: Метою даного дослідження є вивчення клінічних та психопатологічних особливостей формування та перебігу тривожно-депресивних розладів у вимушено переміщених осіб хворих на первинний гіпотиреоз. Для досягнення поставленої мети на базі ННМК Університетська клініка ХНМУ з дотриманням принципів біоетики та медичної деонтології було проведено комплексне обстеження 144 хворих обох статей у віці 30–55 років з первинним гіпотиреозом різного ступеня тяжкості та етіології у яких було діагностовано тривожно-депресивні розлади. Основну групу склали 85 хворих вимушених переселенців, группу порівняння — 59 хворих, які постійно проживають в Харківської області. У роботі було використано наступні методи обстеження: анамнестичний, клініко-неврологічний, клініко-психопатологічний, клініко-біохімічний. Проведений клініко-психопатологічний аналіз дозволив нам виділити депресивний, тривожно-депресивний та тривожний варіанти емоційних розладів у обстежених хворих. Встановлено, що у вимушених переселенців хворих на первинний гіпотиреоз частіше спостерігається депресивний синдромокомплекс (37,1 % обстежених с легкою, 35,1 % з середньою та 22,1 % з важкою формою ПГ), у співставленні з обстеженими групи порівняння (22,5 %, 23,6 % та 20,9 % відповідно). Доведено, що зниження вмісту тиреотропного гормону (нижче 2,0 мМО/л) у обстежених хворих приводило до активації тривожних проявів як у хворих основної групи (40,7 % обстежених с легкою, 45,3 % з середньою та 57,5 % з важкою формою ПГ), так і групи порівняння (41,35 %, 48,9 % та 59,9 % відповідно), при цьому рівень вільного Т4 знаходився у діапазоні 13,0–15,6 пмоль/л в обох групах. Порушення когнітивних функцій займали провідне місце в клініці дисметаболічної енцефалопатії на тлі гіпотиреозу і проявлялися зниженням пам'яті та концентрацію уваги, неуважністю, неможливістю довгого зосередження на виконанні певного завдання, уповільненням темпу мислення, іноді зниженням інтелекту. Таким чином, в умовах дефіциту тиреоїдних гормонів в обох групах порівняння спостерігалося значне зниження здатності до концентрації уваги, підвищення стомлюваності, зниження толерантності до навантажень та загальної когнітивної продуктивності.
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/27486
ISSN: 2227-4782
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра неврології № 2



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.