Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/27364
Назва: | Фактор інтрабдомінальної гіпертензії при герніопластиці вентральних гриж |
Інші назви: | Фактор интрабдоминальной гипертензии при герниопластике вентральных гриж Factor of intra-abdominal hypertension in ventral hernia repair |
Автори: | Лупальцов, Володимир Іванович Ягнюк, Андрій Іванович |
Теми: | абдомінальний компартмент-синдром внутрішньочеревний тиск післяопераційна вентральна грижа |
Дата публікації: | 2020 |
Видавництво: | Івано-Франківський національний медичний університет |
Бібліографічний опис: | Лупальцов В. І. Фактор інтрабдомінальної гіпертензії при герніопластиці вентральних гриж / В. І. Лупальцов, А. І. Ягнюк // Art of Medicine. – 2020. – № 3 (15). – С. 123–127. |
Короткий огляд (реферат): | Обґрунтування. Сучасні методики реконструкції черевної стінки, що ґрунтуються на розрізах апоневрозів прямих і косих м'язів живота в поєднанні з використанням сітчастих імплантів, дозволяють значно збільшувати залишковий обсяг черевної порожнини, але повністю не знімають питання необхідності контролю рівня внутрішньочеревного тиску. Матеріали. Проведено аналіз результатів лікування 35 хворих з післяопераційними вентральними грижами (ПВГ). Жінок було 22 (62,9%), чоловіків – 13 (37,1%), середній вік становив 57,8±6,4 роки. Розміри грижових воріт за класифікацією European Hernia Society (2009) відповідали W2 у 8 (22,9%), W3 – у 17(48,6%), W4 – у 10 (28,5%) пацієнтів. Результати. Усім виконана комбінована герніопластика з використанням місцевих тканин і сітчастих імплантів з фіксацію onlay. Перед зшиванням країв грижового дефекту з метою профілактики абдомінального компартмент-синдрому визначався внутрішньочеревний тиск (ВТ) за Kron I.L. et al., 1984. Зшивання вважали допустимим при значенні ВТ не більше 150 мм вод. ст., що було можливим у 12 хворих (W2-W3). У 15 пацієнтів (W3-W4) при ВТ вище зазначеного рівня проводилося додаткове розсічення переднього листка піхви прямих м'язів живота. Рівень ВТ після операції не залежав від його вихідного рівня і виду операції і коливався в межах 132,5–129,5±5,1–6,2 мм вод.ст. З метою контролю ранового процесу проведено УЗД післяопераційної рани. Відмічалася гіпоехогенна смужка між зшитими апоневротичними листками, яка при неускладненому перебігу набувала гіперехогенності, що свідчило про активний процес утворення рубцевої тканини і зменшення інфільтративних процесів у рані. Висновки. Дослідження показало, що інтраопераційний контроль ВТ при герніопластиці ПВГ знижує ризик розвитку абдомінального компартмент-синдрому. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/27364 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові праці. Кафедра хірургії № 3 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Журнал_Art of Medicine_№3_(15).2020._Лупальцов, Ягнюк.pdf | 564,39 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.