Патогенетичне обгрунтування діагностики та корекції пульморенальних та метаболічних порушень у хворих на бронхіальну астму з цукровим діабетом 2-го типу та ожирінням

Abstract

Проведене дослідження присвячене проблемі ранньої діагностики та прогресуванню перебігу, розробки лікувальної стратегії у хворих із коморбідним перебігом бронхіальної астми в поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу і ожирінням та їх впливу на формування пульморенальних розладів. Результати дослідження ґрунтуються на даних обстеження 252 пацієнтів, серед яких основна група склала 190 хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості (105 хворих у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу, 85 хворих – з ожирінням) і група порівняння з бронхіальною астмою (БА) ізольованою – 62 хворих. Контрольну групу склали 21 практично здоровий волонтер, у яких БА, цукровий діабет 2-го типу (ЦД2Т) та ожиріння виключені на підставі комплексу клініко-інструментальних обстежень. Установлено, що БА у поєднанні з ЦД2Т та ожирінням супроводжуються каскадом метаболічних порушень. Специфічною ознакою бронхіальної астми на фоні цукрового діабету є гіперінсулінемія, інсулінорезистентність, гіперглікемія, дисліпідемія, зниження рівня ХС ЛПВЩ та підвищення ХС ЛПНЩ; у хворих на бронхіальну астму в поєднанні з ожирінням – абдомінальне ожиріння, гіперінсулінемія, інсулінорезистентність, дисліпідемія, зниження рівня ХС ЛПВЩ. У хворих на БА середньотяжкого перебігу пошкодження нирок розвивається у 15,4% випадків, при поєднанні ожиріння частота пошкодження нирок підвищується і дорівнює 36,8%, а у хворих на БА у поєднанні з ЦД2Т – до 63,56%. Пошкодження нирок виявляється розвитком мікроальбумінурії у хворих на БА у поєднанні з ЦД2Т (42,31%), у хворих на БА у поєднанні з ожирінням (23,34%), порушенням фільтраційної функції нирок у всіх груп хворих. Виявлені зміни вазорегулюючої функції ендотелію при підвищенні ЕТ-1, ФВ, ФКУ та зниження S-нітрозотіолів. Визначено та доведено роль дисбалансу роботи системи фіброзу-фібринолізу з високою активністю фібротичного параметру МСР-1 та зниженням антифібротичної ММР-9 при ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2. Виявлені ознаки імунного запалення, підвищення рівнів ІЛ-8 та ІЛ-12. Розроблені коефіцієнти ризику прогресування БА за регресійним рівнянням для хворих на БА у поєднанні з ожирінням (К ризику1) і для хворих на БА у поєднанні з ЦД2Т (К ризику2). Доведена ефективність запропонованої комплексної терапії хворих з поєднаним перебігом БА та ЦД2Т на тлі базисної терапії з додатковим використанням L-аргініну аспартату та тіотропію броміду.