Мікробіотичні порушення мікрофлори піхви у вагітних з бактеріальним вагінозом

Abstract

Бактеріальний вагіноз (БВ) у вагітних, як прояв вагінального дисбіозу, зустрічається з частотою від 15% до 35%. Висока поширеність БВ і пов’язані з цим ускладнення, такі як мимовільні аборти, передчасні пологи, передчасне відходження навколоплідних вод, внутрішньоутробне інфікування плода, а також післяпологові гнійно-септичні ускладнення роблять його важливою проблемою для громадського здоров ’я. Мета дослідження - вивчити стан вагінального біоценозу у вагітних з БВ , а так само з ’ясувати причину неефективності лікування бактеріального вагінозу у деяких випадках. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 80 вагітних з БВ. Проведено бактеріоскопічне і мікробіологічне дослідження якісного та кількісного складу бактерій піхви методом ПЛР з детекцією результатів в режимі реального часу. Бактерії з біоплівки візуалізували за допомогою флуоресцентної гібридизації in situ, заснованої на 16/23 Sрибосомальної ДНК (рДНК). За даними результатів дослідження були виділені вагітні з помірним і вираженим дисбіозом, які були розділені на 1 (п = 56) і II (п =24) клінічні групи відповідно. З метою елімінації патогенної мікрофлори і нормалізації стану слизової оболонки піхви проводили зрошення піхви з призначенням антисептичного засобу широкого спектра дії до складу якого входили октенідіна гідрохлорид і 2-феноксіетанол і комбінації бактерій, яка містила Lactobacillus reuteri RC-14(41 мг) і Lactobacillus rhamnosus GR-1 (10 мг) no 1 капсулі перорально 1 раз на день під час їжі протягом 14 днів. Результати дослідження та їх обговорення. УІ групі жінок з наявністю помірного дисбалансу вагінального вмісту - відзначено зниження концентрації лактобактерій нижче 107 КУО/г і склало в середньому 6,7 ± 0,3 lg КУО/г. Провідними облігатно-анаеробніми мікроорганізмами виявлено Gardnerella vaginalis (5,2 ± 0,11 lg КУО/г.), Eubacterium (5,6 ± 0,13 lgKOE/г), Atopobium vaginae (4,3 ± 0,16 lg КУО/г), Snethia spp. (4,6 ± 0,13 lg КУО/г), Megasphera (4,3 ± 0,12 lg КУО/г) , Peptostreptococcus - 4,5 ± 0,15 lg КУО/г), Mobiluncus spp. (4,4± 0,12 lg КУО/г). Найбільш часто при піхвовому дисбіозі у вагітних даної досліджуваної групи визначалась наявність таких збудників як Gardnerella vaginalis 37,5% (п = 21), Atopobium vaginae 25% (п =14) , Eubacterium 33,9 % (п =19), Snethia spp.ЗО,3 %> (п=17), Mobiluncus spp. 26,7%) (п =14,8), а також Megasphera 21,4 % (п=12). Вагінальна мікрофлора жінок II групи характеризується вираженим дисбалансом умовно - патогенних мікроорганізмів, які формували мікробні асоціації. У більшості жінок виявлені асоціації Gardnerella vaginalis, Atopobium vaginae, і Snethia spp. у концентрації 7,3±0,15 lg КУО/г; 5,1±0,06 lg КУО/г;4.7±0,01 lg КУО/г відповідно. У 35 (43,7 %) жінок основної групи були виявлені біоплівки. У всіх пацієнток основнім компонентом біоплівки були бактерії, що належать кластеру Gardnerella в концентрації 7,4 ± 0,03 lg КУО/г. Бактерії кластера Atopobium дали позитивні гібридизаційні сигнали більше ніж у половини пацієнток і склали 11- 60% бактерій біоплівок із середнім значенням - 6,5 ± 0,13 lg КУО/г. Крім цього в складі біоплівки в 94,3% (п=33) визначалася Snethia spp. в концентрації 5,3 ± 0,03 lg КУО/г. Висновки. Виявлено, що наявність Gadnerella vaginalis не завжди супроводжується утворенням біоплівки з порушенням мікрофлори піхви. Слід зазначити, що при піхвовому дисбіозі відзначалася тенденція до збільшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів у середовищі до 10 х 6 КУО/г, що можливо є одним з ознак формування біоплівки. Відсутність ефекту від терапії у вагітних з бактеріальним вагінозом свідчить про персистування порушень вагінальної екосистеми і появі бактеріальної резистентності. Отже очевидна необхідність перегляду стандартів діагностики та лікування бактеріального вагінозу. Необхідні нові протимікробні засоби, що володіють здатністю вибірково, етіотропно впливати на вагінальні патогени біоплівки.