Please use this identifier to cite or link to this item: http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1883
Title: Інформаційні технології як невід’ємна складова професійно-педагогічної культури викладача вищої медичної школи
Authors: Капустник, Валерій Андрійович
Костюк, Інна Федорівна
Калмиков, Олексій Олексійович
Keywords: інформаційні технології
культура викладача
Issue Date: 2012
Citation: Капустник В. А. Інформаційні технології як невід’ємна складова професійно-педагогічної культури викладача вищої медичної школи / В. А. Капустник, І. Ф. Костюк, О. О. Калмиков // Педагогічна культура викладача вищої школи : матеріали XLVI навчально-методичної конференції, Харків, 21 листопада 2012 р. / ХНМУ. – Харків, 2012. – С. 69–73.
Abstract: Виходячи із визначення культури в узагальненому контексті [1], сутність професійно-педагогічної культури можна окреслити як сукупну перетворювальну діяльність викладача і викладацького колективу, а також результати цієї діяльності. В сучасних умовах тотальної інформатизації суспільства педагогічний процес не може залишитися осторонь цих докорінних змін. Саме в педагогіці як не найбільше у пригоді стають сучасні засоби комунікації та інформаційні технології (ІТ). І перш за все мова йде про мережеві технології — локальні (у межах навчального закладу чи невеликої території) і глобальні (Інтернет). Незамінними вони стають при організації позааудиторної роботи, забезпечуючи дистанційну взаємодію між суб'єктами навчального процесу. Інформаційні технології (ІТ), від англ. «information technology», — широкий клас дисциплін та областей діяльності, що відносяться до технологій управління та обробки даних, в тому числі, із застосуванням обчислювальної техніки [2]. Під інформаційними технологіями найчастіше розуміють комп’ютерні технології. В цьому завуженому контексті мається на увазі використанні комп’ютерів та програмного забезпечення для зберігання, перетворення, захисту, обробки, передачі та отримання інформації. Найрозповсюдженішими засобами ІТ є персональний комп’ютер (стаціонарні чи мобільні конфігурації), кишенькові й планшетні прилади, можливості яких визначаються апаратною комплектацією та встановленим програмним забезпеченням. Звісно, існують іще вузькоспеціалізовані рішення від консолі Sony Play Station до складних автоматизованих систем, інтегрованих у інформаційну інфраструктуру навчального закладу, але їх доля серед засобів навчання не перевищує кількох процентів [3]. З появою комп’ютерних мереж навчання набуло нової якості, пов’язаної в першу чергу з можливістю оперативно отримувати інформацію з будь-якої точки земної кулі. Через глобальну комп’ютерну мережу Інернет можливий миттєвий доступ до світових інформаційних ресурсів (електронних бібліотек, баз даних, сховищ файлів і т.д.). У мережі доступні й інші засоби ІТ — електронна пошта, списки розсилки, групи новин, чат, блог, соціальні мережі тощо. Розроблено спеціальні програми для спілкування в режимі реального часу, які дозволяють після встановлення зв’язку передавати текст, що вводиться з клавіатури, а також звук, зображення і будь-які файли. Ці програми дозволяють організувати спільну роботу віддалених користувачів [4]. З появою нових алгоритмів стиснення даних доступна для передачі по комп’ютерній мережі якість звуку та відео істотно підвищилося і стала наближатися до параметрів звичних телекомунікаційних засобів. Як наслідок, досить активно стали розвиватися відносно нові засоби ІТ — Інтернет-телефонія, веб-семінари тощо. Із застосуванням простого обладнання та доступного програмного забезпечення через Інтернет можна здійснювати голосове та візуальне спілкування. За допомогою мережевих засобів ІТ стає можливим широкий доступ до навчально-методичної та наукової інформації, організація оперативної консультаційної допомоги, навчальне моделювання науково-дослідницької діяльності, проведення віртуальних занять (семінарів, лекцій) у режимі реального часу. Існує декілька основних класів інформаційних та телекомунікаційних технологій, що є значимими з точки зору вищої (зокрема – медичної) освіти. Однією з таких технологій є аудіо-відеотрансляції та записи. Вони дозволяють величезному числу студентів прослуховувати лекції кращих викладачів. Записи з лекціями можуть бути використані як у комп’ютерних класах, так і кожним студентом окремо на власному обладнанні. Слід зауважити, що у американських та європейських навчальних закладах давно стало звичною нормою викладати базовий матеріал паралельно у друкованих виданнях та у вигляді відеозаписів. Потужною технологією, що дозволяє зберігати та передавати основний об’єм матеріалу, є навчальні електронні видання, як розповсюджувані у комп’ютерних мережах, так і записані на носії. Індивидуальна робота з ними сприяє глибокому розумінню та засвоєнню матеріалу. Ці технології дозволяють пристосувати наявні навчальні матеріали до індивідуального використання, надають можливості для самонавчання та самоперевірки отриманих знань. На відміну від традиційної книги, навчальні електронні видання дозволяють подавати матеріал у динамічній графічній формі. Важливою задачею педагогіки є втілення в життя принципу індивідуального підходу до навчання, надання максимальної можливості для розвитку особистісних і професійних якостей, творчої індивідуальності майбутніх фахівців [5]. В процесі навчання студент має постійну потребу консультування з викладачем, і застосування інформаційних технологій дозволяє останньому регулювати та контролювати процес одержання знань не тільки на завершальному етапі, але й в процесі навчання, практично в будь-який час. Інформаційні технології активно впливають на процес навчання та виховання студентів, оскільки змінюють схему передачі знань та методи навчання. Поряд із цим, впровадження ІТ у систему освіти не тільки впливає на освітні технології, але і вводить нові. Вони пов'язані із застосуванням комп'ютерів і телекомунікацій, спеціального обладнання, програмних і апаратних засобів, систем обробки інформації. Вони також пов'язані зі створенням нових засобів навчання та зберігання знань, наприклад, електронних підручників та мультимедіа; електронних бібліотек та архівів, глобальних і локальних освітніх мереж; інформаційно-пошукових та інформаційно-довідкових систем тощо. Дидактичні задачі, що розв’язуються за допомогою ІТ, включають: удосконалення організації викладання, підвищення індивідуалізації навчання; підвищення продуктивності самопідготовки студентів; індивідуалізацію роботи самого викладача; прискорення доступу до навчальної інформації; підсилення мотивації до навчання; активізацію процесу навчання, можливість залучення студентів до дослідницької діяльності; забезпечення гнучкості процесу навчання. Ми чітко уявляємо, що використання сучасних засобів ІТ може привести й до негативних наслідків, у числі яких слід відзначити ряд факторів психолого-педагогічного характеру й вплив засобів ІТ на фізіологічний стан і здоров’я студента [6]. Зокрема, великі недоліки застосування ІТ в навчальному процесі пов’язані з тотальною індивідуалізацією. Вона згортає й так дефіцитне живе діалогічне спілкування викладачів, студентів, пацієнтів і пропонує їм сурогат спілкування у вигляді «діалогу з комп’ютером». Справді, активний у мовному аспекті студент надовго замовкає при роботі із засобами ІТ. Протягом усього періоду навчання студент займається, в основному, тим, що мовчки споживає інформацію. У цілому засіб об’єктивізації мислення людини — мова — виключений, «знерухомлений» тривалий час. Студент не набуває достатнього довіду діалогічного спілкування, формування й формулювання думки професійною мовою. Це різко гальмує його ріст як лікаря-фахівця. Крім того, без практики діалогічного спілкування, як показують психологічні дослідження, не формується й монологічне спілкування із самим собою, власне самостійне мислення [6]. Адже питання, задане самому собі, є найбільш вірний показник наявності самостійного мислення. Якщо піти по шляху загальної індивідуалізації навчання за допомогою ІТ, може бути втрачена сама можливість формування творчого мислення, що за своїм походженням засноване на діалозі. Використання готових інформаційних продуктів, в тому числі опублікованих у мережі Інтернет, нерідко приводить до негативних наслідків іншого плану. Найчастіше при цьому «спрацьовує» властивий всьому живому принцип економії сил: запозичені з мережі Інтернет готові реферати, навчальні історії хвороби стали сьогодні вже звичним фактом, що аж ніяк не сприяє підвищенню ефективності навчання й виховання. Нарешті, виховання лікаря неможливе без реальної практичної підготовки «біля ліжка хворого». Останнє не може замінити ніяка найдосконаліша комп’ютерна модель патологічного процесу, навіть із застосуванням найсучасніших технологій. На кафедрі внутрішніх та професійних хвороб ХНМУ протягом багатьох років проводиться впровадження та подальше удосконалення засобів ІТ: мультимедійна наочність, веб-сайт, електронні навчально-методичні матеріали, дистанційний супровід позааудиторної самостійної роботи студентів за вебінарів тощо. Таким чином, інформаційні (комп’ютерні) технології навчання є важливим компонентом професійно-педагогічної культури викладача вищої медичної школи. Для успішного впровадження ІТ у освітній процес медичного вузу необхідно зважати на наступні аспекти. - часові (кожна навчальна дисципліна має свої організаційно-методичні та змістові особливості, у відповідності до яких необхідно обрати момент «включення» в нього ІТ); - технічні (в залежності від кола задач, які передбачається розв’язувати, необхідно підібрати комп’ютер та додаткове приладдя — сканер, принтер, модем, навушники, мікрофон, камеру тощо); - організаційні (при впровадженні ІТ у процес вивчення дисципліни виникає питання сервісного супроводу програмного забезпечення та обладнання, оскільки далеко не кожний викладач володіє навиками, необхідними для комплексного обслуговування комп’ютерного обладнання або для самостійної розробки навчальних засобів). Культура використання ІТ у навчальному процесі в системі вищої медичної освіти передбачає упередженість щодо можливих негативних наслідків. Подальшими перспективами є раціоналізація впровадження ІТ у освітній процес вищого медичного навчального закладу із відповідною мотивацією викладачів, вжиттям заходів щодо підвищення їх комп’ютерної грамотності та адекватним технічним забезпеченням.
Description: стаття за матеріалами доповіді
URI: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1883
Appears in Collections:Наукові праці. Кафедра внутрішніх та професійних хвороб

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kapustnik_2012_030.pdf7,01 MBAdobe PDFThumbnail
View/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.