Дисертації. Травматологія та ортопедія

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/13810

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Оптимізація лікування туберкульозного спондиліту (експериментально – клінічне дослідження)
    (ХНМУ, 2019) Веснін, Володимир Вікторович
    Дисертаційне дослідження проведено в двох напрямках: експериментальному і клінічному. В умовах експерименту вивчено сучасні особливості клініко-патоморфологічного перебігу ТС, вплив антибактеріальної терапії (АБТ) на перебіг захворювання. У клінічній частині роботи вивчена ефективність короткочасної інтенсивної АБТ препаратами другого ряду в передопераційний період та радикальнодекомпресивних пластичних втручань з використанням розсувного титанового кейджу для переднього спондилодезу в лікуванні хворих на туберкульозний спондиліт. Експериментальне моделювання ТС проведено з метою дослідження сучасних особливостей клінічного та патоморфологічного перебігу захворювання, а також впливу сучасних антибактеріальних препаратів на перебіг ТС. Одержані результати дослідження стали підґрунтям для розробки нових підходів до лікування пацієнтів з туберкульозним спондилітом
  • Item
    Оптимізація обсягу остеосинтезу переломів довгих кісток у постраждалих із різним ступенем тяжкості політравми
    (2017) Лапшин, Дмитро Вячеславович
    У дисертації обґрунтована оптимальна лікувально-діагностична тактика остеосинтезу у постраждалих із множинними та поєднаними переломами довгих кісток у залежності від тяжкості травми та стану. Математично і статистично доведено, що для визначення лікувальної тактики постраждалих із політравмою оптимальними є шкали ISS (тяжкість пошкодження) та ВПХ-СП, доповнена показником віку (тяжкість стану). Порівняння клінічного матеріалу 104 постраждалих із множинними та поєднаними переломами довгих кісток, щодо яких застосовувалася одноетапна (43 особи) та двоетапна (61 особа) тактика остеосинтезу, засвідчило, що для постраждалих, тяжкість пошкоджень яких за шкалою ISS складає 25-40 балів та тяжкість стану за шкалою ВПХ-СП, доповненою показниками віку, 21-32 бали, оптимальним є одноетапне вико- нання всіх видів позаосередкового остеосинтезу з репозицією кісткових фраг- ментів та закритого інтрамедулярного блокуючого остеосинтезу.
  • Item
    Лікування поліфрактур стегнової кістки
    (2016) Власенко, Дмитро Вячеславович
    У результаті проведеного біомеханічного дослідження встановлено, що напружений стан стегнової кістки при її поліфрактурах, фіксованих блокуючим інтрамедулярним стержнем, майже не відрізняється від такого в нормі. Використання блокуючого інтрамедулярного моноостеосинтезу є біомеханічно обгрунтованим та доцільним при кінцевій стабілізації кісткових відламків при поліфрактурах стегнової кістки. Проведені клінічні спостереження за 23 хворими з поліфрактурами стегнової кістки, яким фіксація відламків була проведена однією металоконструкцією, а саме блокуючим інтрамедулярним стержнем, показали, що запропонована технологія хірургічного лікування дозволяє покращити результати лікування постраждалих та отримати 82,6 % добрих і 17,4 % задовільних результатів. Ефективність розробленої хірургічної технології полягає в збільшенні частки саме добрих результатів (на 26,6 %), зниженні задовільних (на 6,6 %) та відсутності незадовільних результатів. Показники якості життя хворих І клінічної групи в процесі медико-фізичної реабілітації в терміни 3, 6 та 12 місяців достовірно не відрізнялися, і були в межах 52 %, 56 % та 60 % відповідно на відміну від показників якості життя хворих ІІ клінічної групи в такі ж терміни (78,2 %, 86,9 % та 86,9 % відповідно).
  • Item
    Застосування кріоконсервованого хоріона при розладах репаративного остеогенезу (експериментально-клінічне дослідження)
    (2016) Іванов, Олексій Миколайович
    Проведені клінічні спостереження за 36 хворими з порушеним перебігом репаративного остеогенезу кісток кінцівок (сповільнена консолідація кісткових уламків, незрощення перелому, хибний суглоб і неоартроз), яким традиційне оперативне лікування доповнювали пластикою зони перелому кріоконсервованим хоріоном. Було отримано 95% добрих і 5% задовільних результатів, що доводить ефективність та доцільність його застосування.