Вплив стресу на підлітків під час статевого дозрівання (частина 2)

Abstract

У другій частині статті подано інформацію щодо активності гіпофіза, надниркових та статевих залоз у періоді статевого дозрівання та під час стресових станів. Докладно описано взаємозв’язки між гормонами та нейромедіаторами, що забезпечують діяльність організму. Зокрема, наведено ефекти фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого гормонів, пролактину, соматотропного та адренокортикотропного гормонів, мелатоніну, кортизолу, адреналіну і норадреналіну, естрогенів, тестостерону тощо. Подано дані власних досліджень щодо впливу фізичної активності різної інтенсивності (як стресмодулюючого чинника) на підлітків з різним перебігом пубертатного періоду. Дані підтвердили тісний зв’язок між перебігом статевого дозрівання та стресзалежними нейроендокринними факторами; показали статеві відмінності у механізмах регуляції в періоді пубертату. Особливу увагу у статті зосереджено на основних патологічних станах та захворюваннях, які можуть бути провоковані тяжким чи тривалим стресом у підлітковому віці. Особливості перебігу стресових реакцій у підлітків пов’язані з ще незавершеним ремоделюванням регулюючих структур. Поряд з посиленою вразливістю до стресових чинників існує висока адаптивна пластичність і життєздатність. Розуміння механізмів взаємодії нейроендокринних впливів стресу та перебудови організму, спричиненої статевим дозріванням, може сприяти відпрацюванню ефективних заходів медичної допомоги зі збереження соматичного та психічного здоров’я підлітків та підтримки оптимальної резильєнтності у підлітковому віці.