01. Кафедри
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/116
Browse
274 results
Search Results
Publication Індивідуальна анатомічна мінливість поверхневого судинного русла мозочка людини(Харківський національний медичний університет, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, M.Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) є однією з найбільш поширених причин людської смертності та довготривалої інвалідизації в Україні та у всьому світі. Дотепер прогноз розвитку та перебігу ЦВЗ, ризику їх ускладнень залишається утрудненим. Це зумовлено різноманітністю патогенетичних механізмів, а також пов’язано з індивідуальними особливостями будови судинного русла. Кровопостачання мозочка забезпечується трьома парними артеріями: верхньою мозочковою артерією (ВМА), передньою нижньою мозочковою артерією (ПНМА) та задньою нижньою мозочковою артерією (ЗНМА), що починаються від основної та хребтових артерій, тобто належать до системи вертебробазилярного басейну (ВББ). Дисертація присвячена встановленню особливостей та закономірностей індивідуальної мінливості структури поверхневого судинного русла мозочка людини: у роботі наведено теоретичне обґрунтування й нове вирішення актуального для медичної науки, зокрема – нормальної анатомії, наукового завдання, яке полягає у встановленні закономірностей індивідуальної мінливості структури поверхневого судинного русла мозочка людини залежно від мінливості його форми. Дослідження виконане на 100 препаратах мозочка разом зі стовбуром мозку, що були отримані від трупів дорослих людей, які померли від причин, не пов’язаних з патологією мозку, та на магнітно-резонансних томограмах головного мозку 30 осіб, на яких не було виявлено видимої патології головного мозку. Запропоновані два нових комплексні методи оцінювання форми мозочка: при морфометрії анатомічних препаратів і при морфометрії МР-томограм. Досліджено мінливість ВМА, ПНМА і ЗНМА – ділянок їх походження, кількості і зон кровопостачання. Описано три варіанти ходу артерій при походженні ПНМА і ЗНМА спільним сегментом від основної артерії. Проаналізовано розподіл джерел кровопостачання часточок мозочка. За допомогою морфометричного методу фрактального аналізу кількісно охарактеризовано розгалуженість артерій на верхній і нижній поверхнях мозочка і за допомогою фрактального індексу (ФІ) встановлено діапазон її мінливості. Встановлення взаємозв’язку між архітектонікою судин мозочка та особливостями будови мозочка людини дозволить отримати ранні прогностичні критерії щодо розвитку неврологічної патології та допоможе удосконалити діагностику та прогноз розвитку ускладнень у хворих із ЦВЗ.Publication Мінливість судинного русла нижньої поверхні мозочка людини(Буковинський державний медичний університет, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, MykhailoВід 20 до 30% ішемічних інсультів виникають на території вертебробазилярного басейну, з них 3-4% складають інсульти мозочка. Великі інсульти мозочка зазвичай класифікують згідно територій трьох парних артерій, що забезпечують його кровопостачання. Мета дослідження – визначити особливості топографії передньої нижньої мозочкової артерії (ПНМА) і задньої нижньої мозочкової артерії (ЗНМА), які починаються спільним сегментом від основної артерії. Дослідження проводилось на 22 мозочках разом зі стовбуром мозку та на яких було помічено початок ПНМА і ЗНМА спільним сегментом від основної артерії. Даний варіант початку спостерігався у 18 випадках справа і 10 зліва, з них на 4 препаратах білатерально. Дані про мінливість артерій мозочка можуть бути використані у профілактиці і діагностиці неврологічних уражень, локалізації зон великих ішемічних інсультів, а також обранні тактики для оперативних втручань при неврологічних розладах.Publication Взаємозв’язок лінійних розмірів мозочка і типу розгалуженості його артерій(Івано-Франківський національний медичний університет, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, MykhailoВерхню поверхню мозочка живить верхня мозочкова артерія (ВМА), нижню – передня нижня та задня нижня мозочкові артерії (ПНМА і ЗНМА). Традиційно, розгалуженість поверхневого судинного русла описується одним з трьох типів: магістральним, розсипним або змішаним, залежно від діаметру судин та кількості анастомозів, які формують судинну мережу. Проте більш точним морфометричним методом дослідження розгалуженості судинного русла слугує фрактальний аналіз. Мета роботи – дослідження фрактальної розмірності розгалуженості поверхневих артерій мозочка людини та встановлення взаємозв’язку між величиною фрактального індексу та лінійними розмірами мозочка. Було досліджено 15 препаратів мозочка разом зі стовбуром мозку. Препарати були отримані від трупів дорослих людей (9 – чоловічої та 6 – жіночої статі), які померли від причин, не пов’язаних з патологією мозку, у віці від 30 до 92 років. Відмінність ФІПА різних поверхонь мозочка свідчить про різний ступінь галуження артерій, що забезпечують їх кровопостачання: магістральний для верхньої поверхні та розсипний для нижньої. Характер галуження поверхневих артерій мозочка прагне до розсипного типу при збільшенні висоти мозочка.Publication Interrelation of the branching pattern of the superficial arteries of the cerebellum and cerebellar shape(Донецький національний медичний університет, 2024) Kalinichenko, Mykhailo; Калініченко, Михайло ОлександровичThe superior surface of the cerebellum is supplied by the superior cerebellar artery (SCA), while the inferior surface is nourished by the anterior inferior cerebellar artery (AICA) and the posterior inferior cerebellar artery (PICA). Traditionally, the branching pattern of the superficial vascular bed is described in one of three types: trunk, loose or mixed, depending on the diameter of the vessels and the number of anastomoses forming the vascular network. However, a more precise morphometric method for studying the branching pattern of the vascular bed is fractal analysis. The aim is to investigate the fractal dimension of branching complexity of superficial arteries in the human cerebellum and to establish the relationship between the magnitude of the fractal index and the shape of the cerebellum. Materials and Methods: Fifteen samples of the cerebellum, along with the brainstem, were examined. The samples were obtained from the cadavers of adult individuals (9 male and 6 female) who died from non-brain-related causes. The likelihood of a loose branching type increases with an increase in rH and a decrease in rL of the cerebellum, whereas for the trunk type, the opposite trend is observed.Publication Individual variability of cerebellar arteries of the human(Харківський національний медичний університет, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, MykhailoIntroduction. Cerebellar infarction accounts for 2–4% of all ischemic strokes. The diagnosis of cerebellar infarction can be challenging, as the symptoms are often non-specific. Large cerebellar infarcts have traditionally been classified in function of affected arterial perfusion territories. The aim of this study was to investigate the anatomical variations of the cerebellar arteries. Materials and methods. The study was conducted on 100 samples. Each sample included cerebellum and an adjacent brainstem. They were obtained from adult human cadavers (67 male and 33 female) who died of causes unrelated to brain pathology at the age between 20 and 92. Knowledge of the anatomic features and variability of cerebellar arteries can be useful in prevention and diagnosis of its vascular pathologies as well as in preoperative planning for surgical interventions in neurological disorders.Publication Дослідження скелетонованих зображень поверхневих артерій мозочка людини(Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo; Мар’єнко, Наталія Іванівна; Maryenko, Nataliia; Степаненко, Олександр Юрійович; Stepanenko, OleksandrПри морфометрії у морфології часто використовують такі методи, як вимірювання лінійних розмірів, площі поверхні або обсягу нормальних та патологічних структур, а також розрахунку різних параметрів на їх основі. Більшість таких методів є інформативними при дослідженні структур, форма яких подібна до геометрично простих фігур. Проте судинне русло поверхневих артерій мозочка людини має складну просторову організацію і потребує розробки нових, нестандартних методів його дослідження. Перспективним методом є аналіз скелетонованих зображень. Даний метод вперше був розроблений для дослідження дендритного дерева нейронів, проте може бути використаний для подібних деревоподібних структур, таких як біла речовина мозочка та судини внутрішніх органів, у тому числі поверхнева судинна мережа мозочка. Мета. Встановити закономірності індивідуальної мінливості мозочка за допомогою аналізу скелетонованих зображень поверхневих артерій мозочка людини. Матеріали та методи. Було досліджено 15 препаратів мозочка разом зі стовбуром мозку. Препарати були отримані від трупів дорослих людей (10 – чоловічої та 5 – жіночої статі), які померли від причин, не пов’язаних з патологією мозку, у віці від 30 до 92 років. Процедура скелетонування зображення дозволяє провести аналіз судин без врахування їх діаметру, і, таким чином, уніфікувати параметри судинної мережі при її оцінюванні. Складність структури поверхневої судинної мережі мозочка збільшується зі збільшенням кількості гілок, кількості з’єднань гілок, кількості кінцевих точок гілок, проте зменшується зі збільшенням середньої довжини гілки. Кількісні параметри скелетонованих зображень є репрезентативними для оцінки структури поверхневих артерій мозочка.Publication Fractal analysis of branching of human cerebellar arteries(2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo; Степаненко, Олександр Юрійович; Stepanenko, OleksandrМозочок людини живлять три артерії: верхню поверхню мозочка живить верхня мозочкова артерія (ВМА), нижню – передня нижня та задня нижня мозочкові артерії (ПНМА і ЗНМА). Традиційно розгалуженість поверхневого судинного русла визначається суб’єктивно; вирізняють магістральний, розсипний або проміжний типи. Об’єктивним альтернативним методом є фрактальний аналіз. Метою роботи є дослідження фрактальної розмірності розгалуженості поверхневих артерій мозочка людини та встановлення взаємозв’язку між величиною фрактального індексу та формою мозочка. Матеріал і методи. Було досліджено 100 препаратів мозочка разом зі стовбуром мозку. Вимірювали ширину, довжину і висоту мозочка. Визначали величину параметрів форми мозочка: відносної ширини (rW), відносної довжини (rL) та відносної висоти мозочка (rH), як відношення квадрата одного лінійного розміру до добутку двох інших. Для фрактального аналізу були відібрані 15 мозочків різної форми (9 осіб – чоловічої та 6 – жіночої статі). Проводили фрактальний аналіз цифрових зображень верхньої та нижньої поверхонь мозочка справа та зліва методом підрахунку квадратів. Результати дослідження. Встановлено діапазон значень фрактального індексу, визначено інтервали значень, що відповідають проміжному (1,54 ÷ 1,73), магістральному (<1.54) та розсипному (>1.73) типам галуження. Верхній поверхні більш властивий магістральний або проміжний тип галуження, тоді як для нижньої більш характерний проміжний або розсипний типи галуження. Найбільше різноманіття варіантів галуження артерій–від магістрального до розсипного–як на верхній, так і на нижній поверхнях мозочка, спостерігається в найбільш численній групі – мозочків середньої форми, незалежно від того, який показник форми аналізується. Характер галуження поверхневих артерій мозочка прагне до розсипного типу у відносно вузьких та відносно коротких мозочків і навпаки–до магістрального–у відносно широких і відносно довгих мозочків. Протилежним чином впливає відносна висота: характер галуження поверхневих артерій мозочка прагне до розсипного типу при збільшенні відносної висоти мозочка. Так, відносно низькі мозочки мають зазвичай магістральний тип галуження (що більш помітно на верхній поверхні), тоді як у відносно високих мозочків характер галуження прагне до розсипного (що більш помітно на нижній поверхні).Publication Individual variability of human cerebellar arteries and their perfusion territories(Morphologia, 2024) Калініченко, Михайло Олександрович; Kalinichenko, Mykhailo; Степаненко, Олександр Юрійович; Stepanenko, OleksandrBackground. Three paired arteries provide the blood supply of the cerebellum: the superior cerebellar artery, anterior inferior cerebellar artery, and posterior inferior cerebellar artery. The origin of these arteries, the extent of their development and their duplication may serve as factors influencing variations in the vascular supply territories. The aim of this study was to determine the characteristics of individual variability of the human cerebellar arteries and their perfusion territory. Methods. The study was conducted on 100 samples. Each sample included cerebellum and an adjacent brainstem. They were obtained from adult human cadavers (67 male and 33 female) who died of causes unrelated to brain pathology at the age between 20 and 92. To analyze the variability of perfusion territories of the cerebellar arteries, a method involving sectorial division of the superior and inferior surfaces of the cerebellum was proposed. Results and conclusion. In 95 samples, the SCA arose from the basilar artery on both sides as a single vessel. In two samples, it arose as a duplicate trunk from the basilar artery bilaterally. We also found unilateral duplication of the left SCA in three samples. The AICA arose from the lower third of the basilar artery in 69 samples on the right and in 77 on the left; from the middle third in 11 on the right and 11 on the left. It was presented as a common trunk with the PICA in 18 samples on the right and 10 on the left. The AICA was found duplicated in one sample bilaterally. In two samples it was absent on one side. The PICA most often arose from the vertebral artery (82 samples), rarely as a common trunk with AICA. It was duplicated in two samples on the left and absent in four samples on the right and four on the left. In cases of duplication of the PICA, its perfusion territory expands towards the central sectors of the inferior surface of the cerebellum. In the absence of the AICA, the PICA enlarges its perfusion territory, replacing it, and vice versa. Occasionally, the absent or poorly developed PICA is replaced by a PICA from the opposite hemisphere. There were not any cases of simultaneous absence of both AICA and PICA on one side. The probability of the extension of branches of the AICA onto specific sectors of the inferior surface of the cerebellum decreases from anterior to posterior and from the sides towards the center, while for the PICA there is an opposite trend. Additionally, this study describes three variations of the course of the arteries when both AICA and PICA originate as a common trunk from the basilar artery.Publication Valeological competence of non-medical students as a tool for their healthy and safe future life(Kharkiv National Medical University, 2024-06-30) Shevchenko, A.; Shtefan, L.; Shumskyi, O.; Kucherenko, S.; Kucherenko, N.; Brown, G.Forming valeological competence of non-medical higher education students is a topical pedagogical problem, which is evidenced by the lack of valeological competence definition in terms of its name and content in the regulatory legal acts of Ukraine and in national standards of higher education, requirements for the degrees of formation of this competence depending on students’ educational level, the standard of valeological higher education. Existing textbooks of valeological disciplines are also imperfect. Putting into practice the state policy on preventing socially significant diseases with controlled and nominally controlled risk factors given the importance of both personal and public health, necessitates forming non-medical students’ valeological competence. In the review paper forming Valeology as a science, attitude of society and scientific community to it, connection with the legislation of Ukraine on health and health-saving, different approaches to defining the essence of valeological competence, which is formed in the course of studying valeological disciplines, are analysed. A comparative analysis of certain aspects of forming valeological competence of students of medical and non-medical higher education has been carried out. The connections of valeological competence with the culture of health has been considered. It has been concluded that valeological competence is a tool for forming a healthy lifestyle and safe behavior. We also consider it necessary to improve the attitude of society and the scientific community to Valeology through a critical rethinking of the content of educational programs in valeological disciplines. And first of all, this concerns the relevance to exclude from them issues that failed the test in accordance with the criteria of evidence-based medicine.Publication Global burden and strength of evidence for 88 risk factors in 204 countries and 811 subnational locations, 1990–2021: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2021(2024-07-18) Korzh, OleksiiBackground: Understanding the health consequences associated with exposure to risk factors is necessary to inform public health policy and practice. To systematically quantify the contributions of risk factor exposures to specific health outcomes, the Global Burden of Diseases, Injuries, and Risk Factors Study (GBD) 2021 aims to provide comprehensive estimates of exposure levels, relative health risks, and attributable burden of disease for 88 risk factors in 204 countries and territories and 811 subnational locations, from 1990 to 2021. Methods: The GBD 2021 risk factor analysis used data from 54 561 total distinct sources to produce epidemiological estimates for 88 risk factors and their associated health outcomes for a total of 631 risk-outcome pairs. Pairs were included on the basis of data-driven determination of a risk-outcome association. Age-sex-location-year-specific estimates were generated at global, regional, and national levels. Our approach followed the comparative risk assessment framework predicated on a causal web of hierarchically organised, potentially combinative, modifiable risks. Relative risks (RRs) of a given outcome occurring as a function of risk factor exposure were estimated separately for each risk-outcome pair, and summary exposure values (SEVs), representing risk-weighted exposure prevalence, and theoretical minimum risk exposure levels (TMRELs) were estimated for each risk factor. These estimates were used to calculate the population attributable fraction (PAF; ie, the proportional change in health risk that would occur if exposure to a risk factor were reduced to the TMREL). The product of PAFs and disease burden associated with a given outcome, measured in disability-adjusted life-years (DALYs), yielded measures of attributable burden (ie, the proportion of total disease burden attributable to a particular risk factor or combination of risk factors). Adjustments for mediation were applied to account for relationships involving risk factors that act indirectly on outcomes via intermediate risks. Attributable burden estimates were stratified by Socio-demographic Index (SDI) quintile and presented as counts, age-standardised rates, and rankings. To complement estimates of RR and attributable burden, newly developed burden of proof risk function (BPRF) methods were applied to yield supplementary, conservative interpretations of risk-outcome associations based on the consistency of underlying evidence, accounting for unexplained heterogeneity between input data from different studies. Estimates reported represent the mean value across 500 draws from the estimate's distribution, with 95% uncertainty intervals (UIs) calculated as the 2·5th and 97·5th percentile values across the draws. Findings: Among the specific risk factors analysed for this study, particulate matter air pollution was the leading contributor to the global disease burden in 2021, contributing 8·0% (95% UI 6·7-9·4) of total DALYs, followed by high systolic blood pressure (SBP; 7·8% [6·4-9·2]), smoking (5·7% [4·7-6·8]), low birthweight and short gestation (5·6% [4·8-6·3]), and high fasting plasma glucose (FPG; 5·4% [4·8-6·0]). For younger demographics (ie, those aged 0-4 years and 5-14 years), risks such as low birthweight and short gestation and unsafe water, sanitation, and handwashing (WaSH) were among the leading risk factors, while for older age groups, metabolic risks such as high SBP, high body-mass index (BMI), high FPG, and high LDL cholesterol had a greater impact. From 2000 to 2021, there was an observable shift in global health challenges, marked by a decline in the number of all-age DALYs broadly attributable to behavioural risks (decrease of 20·7% [13·9-27·7]) and environmental and occupational risks (decrease of 22·0% [15·5-28·8]), coupled with a 49·4% (42·3-56·9) increase in DALYs attributable to metabolic risks, all reflecting ageing populations and changing lifestyles on a global scale. Age-standardised global DALY rates attributable to high BMI and high FPG rose considerably (15·7% [9·9-21·7] for high BMI and 7·9% [3·3-12·9] for high FPG) over this period, with exposure to these risks increasing annually at rates of 1·8% (1·6-1·9) for high BMI and 1·3% (1·1-1·5) for high FPG. By contrast, the global risk-attributable burden and exposure to many other risk factors declined, notably for risks such as child growth failure and unsafe water source, with age-standardised attributable DALYs decreasing by 71·5% (64·4-78·8) for child growth failure and 66·3% (60·2-72·0) for unsafe water source. We separated risk factors into three groups according to trajectory over time: those with a decreasing attributable burden, due largely to declining risk exposure (eg, diet high in trans-fat and household air pollution) but also to proportionally smaller child and youth populations (eg, child and maternal malnutrition); those for which the burden increased moderately in spite of declining risk exposure, due largely to population ageing (eg, smoking); and those for which the burden increased considerably due to both increasing risk exposure and population ageing (eg, ambient particulate matter air pollution, high BMI, high FPG, and high SBP). Interpretation: Substantial progress has been made in reducing the global disease burden attributable to a range of risk factors, particularly those related to maternal and child health, WaSH, and household air pollution. Maintaining efforts to minimise the impact of these risk factors, especially in low SDI locations, is necessary to sustain progress. Successes in moderating the smoking-related burden by reducing risk exposure highlight the need to advance policies that reduce exposure to other leading risk factors such as ambient particulate matter air pollution and high SBP. Troubling increases in high FPG, high BMI, and other risk factors related to obesity and metabolic syndrome indicate an urgent need to identify and implement interventions.