Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/181
Browse
58 results
Search Results
Item Клінічна феноменологія та комплексна система терапії тривожних розладів у вимушених переселенців в сучасних умовах(2024) Кожина, Ганна Михайлівна; Зеленська, Катерина Олексіївна; Толстая, Тетяна ЮріївнаItem Персоніфікована терапія депресивних розладів у жінок в період менопаузи(2023) Кожина, Ганна МихайлівнаМета: оцінка ефективності системи комплексної терапії депресивних розладів у жінок в період менопаузи. Об’єкт дослідження: депресивні розлади, асоційовані з менопаузою. Методи дослідження: клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження з використанням шкали депресії Бека, шкали тривоги та депресії Гамільтона, Госпітальної шкали тривоги та депресії, шкали Simptom Check List-90-Revised. Результати. Згідно з результатами психодіагностичного дослідження, після проведеного лікування відзначено чітку позитивну динаміку емоційного стану за психодіагностичними шкалами: достовірне зниження показників депресії за шкалою депресії Бека й показників тривоги та депресії за шкалою Гамільтона й Госпітальною шкалою тривоги та депресії. За шкалою Simptom Check List-90-Revised відмічали зниження рівня соматизації, депресії, тривоги та міжособистісної сенситивності. Виявлено хорошу переносимість венлафаксину пролонгованої дії, невисоку вираженість та частоту побічних ефектів, особливо щодо вищих психічних функцій. Побічні дії препарату відзначені у 5,7% хворих, виникали у перші 2 тиж прийому препарату та були представлені зниженням апетиту, незвичними сновидіннями, зниженням лібідо, головним болем, нудотою. У жодному випадку цей факт не спричинив відміни застосування препарату. Висновок. Отримані в ході дослідження дані свідчать про ефективність застосування венлафаксину пролонгованої дії у терапії депресивних розладів, асоційованих з менопаузою.Item Попередження синдрому емоційного вигоряння у майбутніх лікарів(2023) Кожина, Ганна Михайлівна; Зеленська, Катерина Олексіївна; Толстая, Тетяна ЮріївнаItem Інтерактивна модель навчання в структурі підготовки медичних сестер бакалаврів та магістрів в умовах дистанційного надання освітніх послуг(2023) Кожина, Ганна Михайлівна; Стрельнікова, Ірина Миколаївна; Тєрьошина, Ірина ФедірівнаItem Ефективність системи медико-психологічної підтримки станів дезадаптації лікарів-інтернів(2023) Кожина, Ганна Михайлівна; В'юн, Валерій Васильович; Гайчук, Лариса МихайлівнаItem Клінічна феноменологія стресасоційованих розладів в умовах повномасштабного вторгнення(2023) Кожина, Ганна Михайлівна; Зеленська, Катерина ОлексіївнаУ населення України в сучасних умовах повномасштабної російської воєнної агресії відбувається одночасне формування як індивідуальної, так і колективної травматизації. Психотравматичні чинники у теперішньому та майбутньому негативно відбиваються на рівні як громадського здоров’я (психічного та соматичного), так і індивідуального. У процесі роботи ми з дотриманням принципів деонтології та біоетики провели комплексне клініко-психопатологічне та патопсихологічне обстеження 256 хворих на стресасоційовані розлади, обох статей (135 жінок та 121 чоловік), віком 25—65 років. Як показали результати дослідження, клінічна структура стресасоційованих розладів у обстежених хворих була представлена: посттравматичним стресовим розладом — 29,2 % чоловіків та 26,9 % жінок; розладами адаптації — 41,5 % та 39,8 % обстежених відповідно, тривожними розладами — 29,3 % чоловіків та 33,3 % жінок. Як показали результати психодіагностичного дослідження, за шкалою виразності травматичного стресу 61,1 % обстежених чоловіків та 65,4 % жінок мають «повний», а 35,2 % та 38,2 % обстежених відповідно — «частковий» стресовий розлад. Базуючись на отриманих у процесі роботи даних, ми розробили комплексну пер- соніфіковану систему корекції стресасоційованих розладів.Item Межі проблемного вживання алкоголю з погляду практично здорових респондентів і епідеміологічне значення цих меж(2023) Лінський, Ігор Володимирович; Хаустов, Максим Миколайович; Кузьмінов, Валерій Никифорович; Мінко, Олександр Іванович; Кожина, Ганна Михайлівна; Гриневич, Євгенія Генадіївна; Овчаренко, Микола Олексійович; Чугунов, Вадим Віталійович; Пострелко, Валентин Михайлович; Денисенко, Михайло Михайлович; Плєхов, Владислав Андрійович; Ткаченко, Тетяна Володимирівна; Задорожний, Володимир Володимирович; Малихіна, Наталія Анатоліївна; Лакинський, Роман Вікторович; Васильєва, Ольга Олександрівна; Юрченко, Ольга Миколаївна; Герасимов, Богдан Олексійович; Герасимов, Дмитро ОлексійовичПервинна мета роботи — визначення меж проблемного вживання алкоголю з погляду практично здорових респондентів, а вторинна мета — визначення епідеміологічного зна- чення цих меж. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) (393 особи); здорові родичі хворих на АЗ (274 особи); представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку (334 особи) і студенти 3, 4 курсів медичних вишів (741 особа). Основними інструментами дослідження були опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), а також шкала для оцінки депресії Hamilton (HDRS) і тест для оцінки розладів внаслідок вживання алкоголю (AUDIT). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний та кореляційний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). Встановлено, що, з погляду обстежених респондентів, межею між практично здоровими особами і питущими є доза 3 000 грамів абсолютного алкоголю на рік, а межею між питу- щими і хворими на АЗ — 15 000 грамів абсолютного алкоголю на рік. Показано, що в групі обстежених здорових респондентів були 19,04 % осіб з алкогольними проблемами різного ступеня важкості, серед них 16,06 % питущих (осіб з ризикованим або небезпечним рівнями вживання алкоголю) і 2,98 % хворих на АЗ. Екстраполяція частки осіб з алкогольними проб- лемами різного ступеня важкості (19,04 %) серед обстежених респондентів на все довоєнне населення України (близько 42 млн осіб) дає підстави стверджувати, що загальна кількість таких людей в нашій країни може становити близько восьми мільйонів осіб.Item Частота «п’яних днів» і її зв’язки з іншими характеристиками алкогольної поведінки респондентів(2023) Лінський, Ігор Володимирович; Хаустов, Максим Миколайович; Кузьмінов, Валерій Никифорович; Мінко, Олександр Іванович; Кожина, Ганна Михайлівна; Гриневич, Євгенія Генадіївна; Овчаренко, Микола Олексійович; Чугунов, Вадим Віталійович; Пострелко, Валентин Михайлович; Денисенко, Михайло Михайлович; Плєхов, Владислав Андрійович; Ткаченко, Тетяна Володимирівна; Задорожний, Володимир Володимирович; Малихіна, Наталія Анатоліївна; Мінко, Олексій Олександрович; Лакинський, Роман Вікторович; Васильєва, Ольга Олександрівна; Юрченко, Ольга Миколаївна; Герасимов, Богдан Олексійович; Герасимов, Дмитро ОлексійовичМета роботи — вивчення зв’язків частоти «п’яних днів» (ПД) з іншими характеристиками алкогольної поведінки респондентів. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) (393 особи); здорові родичі хворих на АЗ (274 особи); представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку (334 особи) і студенти 3 та 4 курсів медичних вишів (741 особа). Основними інструментами дослідження були опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), а також тест для оцінки розла- дів внаслідок вживання алкоголю (AUDIT). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний, кореляційний та регресійний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). Розроблено алгоритм регресійного аналізу в умовах високої дисперсії вихідних даних. За допомогою цього алгоритму показано, що регресійна залежність основних характерис- тик алкогольної поведінки від частоти ПД має нелінійний характер, водночас для типової та максимальної доз алкоголю вона оптимально описується поліномами другого ступеня, а для важкості розладів внаслідок вживання алкоголю (ВА), витрат часу на ВА, а також самооцінки негативного впливу ВА респондентами на їхнє оточення — поліномами третьо- го ступеня. Встановлено, що чоловікам (у середньому) для досягнення межі ризикованого і небезпечного ВА (за критеріями тесту AUDIT) вистачає меншої частоти ПД, ніж жінкам, що свідчить про більшу уразливість чоловіків (як порівняти з жінками) щодо формування розладів внаслідок ВА.Item Самооцінка стану пацієнтів, хворих на деменцію та відношення до терапії їх родин(2021) Кожина, Ганна Михайлівна; Зеленська, Катерина Олексіївна; Тєрьошина, Ірина Федорівна; Гайчук, Лариса Михайлівна; Каплоух, Ольга МиколаївнаItem Роль гендерного фактора у проявах суїцидальної поведінки в сучасних умовах(2018) Кожина, Ганна Михайлівна; Зеленська, Катерина Олексіївна