Межі проблемного вживання алкоголю з погляду практично здорових респондентів і епідеміологічне значення цих меж

Abstract

Первинна мета роботи — визначення меж проблемного вживання алкоголю з погляду практично здорових респондентів, а вторинна мета — визначення епідеміологічного зна- чення цих меж. В чотирьох регіонах України (Харківська, Луганська та Запорізька області, а також місто Київ) протягом 2018—2021 років обстежено 1742 особи, які належали до чотирьох груп порівняння: хворі на алкогольну залежність (АЗ) (393 особи); здорові родичі хворих на АЗ (274 особи); представники загальної популяції порівняного з представниками перших двох груп віку (334 особи) і студенти 3, 4 курсів медичних вишів (741 особа). Основними інструментами дослідження були опитувальник міжнародного дослідницького консорціуму GENAHTO (Gender, Alcohol, and Harms to Others), а також шкала для оцінки депресії Hamilton (HDRS) і тест для оцінки розладів внаслідок вживання алкоголю (AUDIT). Отримані дані обробляли методами математичної статистики (дисперсійний та кореляційний аналіз) на комп’ютері за допомогою обчислювальних таблиць Excel 2016 (з пакетом «Аналіз даних»). Встановлено, що, з погляду обстежених респондентів, межею між практично здоровими особами і питущими є доза 3 000 грамів абсолютного алкоголю на рік, а межею між питу- щими і хворими на АЗ — 15 000 грамів абсолютного алкоголю на рік. Показано, що в групі обстежених здорових респондентів були 19,04 % осіб з алкогольними проблемами різного ступеня важкості, серед них 16,06 % питущих (осіб з ризикованим або небезпечним рівнями вживання алкоголю) і 2,98 % хворих на АЗ. Екстраполяція частки осіб з алкогольними проб- лемами різного ступеня важкості (19,04 %) серед обстежених респондентів на все довоєнне населення України (близько 42 млн осіб) дає підстави стверджувати, що загальна кількість таких людей в нашій країни може становити близько восьми мільйонів осіб.