Кафедра соціальної медицини, організації та управління в охороні здоров’я
Permanent URI for this communityhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/31718
Browse
13 results
Search Results
Item Реабілітація: історія формування, сучасна стратегія розвитку(2024) Сердюк, Олександр Іванович; Рогожин, Борис Анатолійович; Белозьоров, Ігор; Просоленко, Наталія Василівна; Крупеня, Володимир Ілліч; Опаріна, Тамара; Данно, Вікторія ВалентинівнаДосліджено історію та визначені етапи становлення та розвитку реабілітаційної допомоги з ХІХ ст. до сучасності. Показано формування методології організації надання реабілітаційної допомоги в національних системах охорони здоров’я. Досліджено логістику ініціатив ВООЗ щодо визнання реабілітаційної допомоги головним напрямом розвитку систем надання медичних послуг. Із чим пов’язують забезпечення прав людини у сфері здоров’я, досягнення здоров’я для всіх. Показана роль національних урядів, відповідальності громад та значення первинної медичної допомоги у забезпеченні доступності реабілітаційної допомоги. Представлено основні положення документів ВООЗ з проблеми реабілітації.Item Реабілітаційна допомога: виклики та відповідь на формування кризи(2024-10-30) Сердюк, Олександр Іванович; Просоленко, Наталія Василівна; Крупеня, Володимир ІллічItem Прояви дефіциту вітаміну D серед осіб похилого та старечого віку(2024-10-30) Каук, Оксана Іванівна; Крупеня, Володимир ІллічItem Цукровий діабет 2: організація профілактики та реабілітації(2024) Сердюк, Олександр Іванович; Рогожин, Борис Анатолійович; Опарін, Анатолій Георгійович; Просоленко, Наталія Василівна; Крупеня, Володимир ІллічДосліджено проблеми організації виконання положень УКП ЦД2 в системі національної охорони здоров’я України. Доведено що первинний рівень медичної допомоги неспроможний виконувати функції із забезпечення організації та надання реабілітаційної та профілактичної допомоги. Встановлено, що санаторно-курортні заклади мають досвід, ресурсне та технологічне забезпечення щодо виконання завдань з профілактики та реабілітації ЦД2. Запропонована організаційна схема надання допомоги особам групи ризику та хворим на ЦД2.Item Маркетинг медичних послуг(2022) Сердюк, Олександр Іванович; Рогожин, Борис Анатолійович; Короп, Олег Андрійович; Просоленко, Наталія Василівна; Крупеня, Володимир ІллічСучасний маркетинг — це комплексна система організації виробництва, збуту товарів і надання послуг, що зорієнтована на задоволення потреб конкретних споживачів. Метою її створення є забезпечення сталого розвитку підприємства шляхом вивчення його внутрішнього і зовнішнього середовища, розробки стратегії і тактики поведінки виробника (провайдера послуг) на ринку за допомогою спеціальних інструментів. Маркетинг є створінням ринкової економіки. Показником ефективності системи організації виробництва є сталий збут товарів та послуг, що саме забезпечує отримання прибутку. Виробництво знаходиться у постійному динамічному розвитку під впливом широкого спектру економічних, політичних, науковотехнічних і соціальних факторів, які виступають як умови і вимоги ринку. Відповідно до цього маркетинг розглядають як породження ринкової економіки та, у певному значенні, як філософію організації (фірми, підприємства, установи та ін.) і відтворення процесу виробництва. Стрімкий розвиток ринкових відносин в усіх галузях народного господарства України не оминув і медичної сфери. Уже успішно діють провайдери численних медичних послуг. В умовах ринку надаються послуги первинного рівня медичної допомоги та широкий спектр спеціалізованих медичних послуг з амбулаторної та стаціонарної допомоги, діагностичні та реабілітаційні. Уже діє багато медичних підприємств приватної власності, успішно працюють, щоправда, поки ще нечисленні, медичні підприємства державної та комунальної власності. Здійснювані реформи в системі охорони здоров’я передбачають масову зміну господарчого укладу бюджетних медичних закладів — автономізацію або набуття статусу медичного підприємства. Це значно розширює межі ринку медичних послуг та потребує відповідної підготовки управлінських кадрів, що зумовлює актуальність теми навчального посібника.Item Соціологічні дослідження медико-соціальної проблеми очного травматизму в Закарпатському регіоні(2024) Мазур, Євгенія Василівна; Короп, Олег АндрійовичВисокий рівень захворюваності, інвалідності та погіршення якості життя населення з патологією органу зору визначає її як вагому медико-соціальну проблему. За даними аналізу наукової літератури проблема очного травматизму, пов’язана, перш за все, з його поширеністю, серйозними наслідками для зору, значними витратами на медичну допомогу, лікування, реабілітацію та втратами продуктивності праці, що накладає економічне навантаження на суспільство, необхідністю розробки і використання профілактичних заходів у побуті і на виробництві, проведенням наукових досліджень щодо розвитку інноваційних методів діагностики, лікування та реабілітації хворих, що спрямовані на покращення клінічних результатів спеціалізованої медичної допомоги, є актуальною як в Україні, так і в усьому світі через свою високу поширеність та потенційно серйозні наслідки для зору та загального здоров’я. Таким чином, проблема очного травматизму до теперішнього часу є недостатньо вирішеною і має не лише медичне, але й велике соціальне значення. Для розробки ефективних шляхів і методів попередження очного травматизму, якісної медичної допомоги хворим із травмами органів зору, їх реабілітації слід проводити спеціальні регіональні медико-соціальні дослідження з даної проблеми, що містять аналіз різних аспектів, які впливають на здоров’я, якість життя та соціальну адаптацію постраждалих осіб, і проводяться з використанням різних методів дослідження, одним з яких є соціологічні дослідження серед різних груп респондентів – хворих, лікарів-спеціалістів, організаторів охорони здоров’я та керівників органів місцевого самоврядування.Item Когнітивні розлади у осіб молодого та середнього віку та методи їх корекції(2023-11-02) Крупеня, Володимир Ілліч; Просоленко, Наталія Василівна; Каук, Оксана ІванівнаОднією з найбільш складних функцій головного мозку, за допомогою яких саме і відбувається взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем та реалізуються такі процеси, як сприйняття, мислення, увага, мова, пам’ять і рухові навички є когнітивні функції. Зниження однієї чи кількох пізнавальних функцій порівняно з рівнем називається когнітивним розладом (КР). Частіше за все це є порушення уваги, пам’яті та інтелектуальної діяльності. Останнім часом спостерігається чітка тенденція зростання кількості осіб молодого та середнього віку, які мають КР різного ступеня від субклінічних або суб’єктивних до легких та помірних розладів (так звані недементні порушення). Це зазвичай призводить не тільки до зниження якості життя, а й до порушення професійної та соціальної діяльності людини.Item Особливості забезпечення безперервного професійного розвитку лікарів в Україні в умовах воєнного стану(2023-04-27) Сердюк, Олександр Іванович; Парфьонова, Ірина Іванівна; Просоленко, Наталія Василівна; Крупеня, Володимир ІллічПандемія COVID-19 і військове вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 р., які призвели до чисельних жертв серед населення та руйнувань мережі медичних закладів України, стали новим викликом для медичної освіти, а отже висунули нові вимоги до надавачів освітніх послуг, у тому числі в забезпеченні безперервного професійного розвитку лікарів. Враховуючи періодично виникаючі економічні, політичні, епідеміологічні виклики суспільству, система безперервного професійного розвитку лікарів повинна постійно шукати нові, більш вдосконалені методики надання освітніх послуг.Item Паліативна допомога: еволюція філософсько-соціальних уявлень(2023) Опарін, Олексій Анатолійович; Рогожин, Борис Анатолійович; Сердюк, Олександр ІвановичУ роботі показано, що у Стародавньому світі, тільки в ізраїльського народу існували на законодавчому рівні принципи надання паліативної допомоги, що було обумовлено високими етнічними цінностями релігії Ізраїлю та наявністю у них Десятислівного Божого Закону, релігії ж та філософії інших народів давнини в силу проповідуваних не давали жодної підстави для формування паліативної допомоги як такої. В епоху Середніх віків, проповідувані державною середньовічною церквою Європи поняття та доктрини, за якими, зокрема, біль слід терпіти, як Боже покарання та випробування, унеможливлювали формування паліативної допомоги на державному рівні. З часом, Велика Реформація створила умови, коли головним фактором впливу на ці процеси стала християнська етика з її принципами милосердя та турботи до ближнього. Саме зміни у віруванні, у підґрунті щодо суспільних поглядів на обов'язки перед моральними цінностями, які засновані на цінностях віри апостольского часу, спонукали владу чисельних міст Європи до уваги к діяльності церковних лікарень, а з часом і створення міських - комунальних лікарень і хоспісів. Показано, що досягнення часів Новітньої історії демонструють, що створення ефективної системи надання паліативної допомоги є неможливим без базових моральних принципів та духовності. Воно повинно бути частиною побудови держави в цілому, важливою складовою функціонування громадянського суспільства та забезпечення базових прав громадян щодо життя та здоров'я.