Наукові праці. Кафедра онкології
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/1546
Browse
5 results
Search Results
Item Інтегративна онкологія – перспективний вектор для лікування онкологічних хворих(2024) Котенко, Олександр Євстафійович; Гаврилов, Андрій Юрійович; Сенніков, Ігор Анатолійович; Ходак, Андрій СергійовичУ статті представлено аналіз можливостей ранньої діагностики, лікування і реабілітації онкологічних пацієнтів у контексті інтегрованої онкології. Вступ. Онкологічні захворювання зали-шаються однією з найгостріших медичних проблем сучасності. Це пов’язано з невпинним ростом захворюваності, пізньою діагностикою, та незадовільними результатами лікування онкологічних хворих. Фахівці ВООЗ прогнозують, що до 2050 року кількість нових випадків захворювань на рак, порівняно з даними 2022 року, збільшиться на 77%. Незважаючи на значний прогрес у питаннях діа-гностики, традиційних методах лікування, таких як хірургія, хіміотерапія та радіотерапія, існує потреба у більш комплексному підході, який забезпечував би не тільки боротьбу з пухлиною, але й загальне покращення якості життя пацієнтів.Обговорення. Своєчасна і точна діагностика є важ-ливий аспект боротьби з онкологічним захворюванням. Раннє виявлення раку може значно підви-щити шанси на успішне лікування та виживання пацієнта. Спеціальні методи лікування онкологіч-них хворих досить агресивні, часто супроводжуються ускладненнями, побічними ефектами, інвалі-дізацією пацієнтів. Поєднання традиційних методів лікування з додатковими терапевтичними під-ходами, спрямованих на підтримку загального здоров'я пацієнта, зниження побічних ефектів ліку-вання, реабілітація та покращення якості життя розкриває інтегрована онкологія. Комплексний інтегрований підхід розширює та покращує можливості спеціального лікування онкологічних хво-рих.Висновок. Інтегрована онкологія є перспективним вектором у лікуванні онкологічних захворю-вань, що дозволяє комплексно підходити до проблеми раку. Поєднання традиційних методів ліку-вання з додатковими терапіями не тільки підвищує ефективність лікування, але й значно покращує якість життя пацієнтів, що є важливим аспектом у боротьбі з онкологією.Item Можливості комбінованих та комплексних методів у програмі паліативного лікування раку підшлункової залози(2024) Гаврилов, Андрій Юрійович; Котенко, Олександр Євстафійович; Сенніков, Ігор АнатолійовичItem Аналіз післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на рак легень(2022-10-26) Гаврилов, Андрій Юрійович; Трунов, Генадій Віталійович; Петриченко, Сергій РомановичМета дослідження. На підставі аналізу характеру та перебігу післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на рак легень поліпшити результати хірургічного лікування хворих даної категорії. Матеріали та методи. Наведено результати аналізу післяопераційних ускладнень 363 хворих на рак легень, які знаходились на лікуванні в онкохірургічному відділенні органів грудної порожнини клініки Комунального Некомерційного Підприємства «Обласний центр онкології» м. Харків за період з 2017 по 2021 рік Чоловіків було 234 (64,6 %), жінок — 128 (35,4 %), вік пацієнтів коливався в межах 43-84 років, середній вік складав (59,8±2 ,4 років). Всім хворим було виконано радикальні операції з приводу первинного раку легені. Найбільш часто виконувались лобектомії. В такому обсязі прооперовано 296 хворих, що склало 81,5 %. В обсязі пневмонектомії прооперовано 51 пацієнта, що склало 14,1 %. Анатомічну сегментектомію виконано у 16 хворих (4,4 %). Проаналізовано післяопераційні ускладнення та фактори, що їх спричиняли. Результати дослiдження та їх обговорення. Виділені основні ускладнення, характерні для післяопераційного періоду хворих на рак легень. Ускладнення в післяопераційному періоді зустрілись в 10,5 % хворих. Ускладнення, пов’язані з неспроможністю швів кукси бронху та анастомозів трахеобронхіального дерева зустрілись у 8 хворих (2,2 %). У двох хворих це призвело до розвитку емпієми плеври та смерті. У 4 хворих завдяки ранній діагностиці проведено реторакотомію, ушивання кукси бронху, ререзекцію або завершуючу пневмонектомію. Серцево-судинні ускладнення (гострий інфаркт міокарду, гостра серцево-судинна недостатність, інсульт, тромбоемболія легеневої артерії) виявлені у 5 пацієнтів (1,4 %). 3 пацієнта померли від інсульту, гострого інфаркту міокарду та гострої серцево-судинній недостатності. Два пацієнта вижили, причому в одного з них діагностовано ТЕЛА, COVID-19 та двобічну пневмонію. Післяопераційна летальність склала 2,5 % (померло 9 пацієнтів). 2 хворих (0,6 %) померли від неспроможності швів кукси бронха, що призвело до емпієми плеври. 2 хворих (0,6 %) померли від наслідків внутрішньо-плевральної кровотечі. Ще 2 (0,6 %) хворих померли від гострого інфаркту міокарду. По одному хворому (по 0,3 %) померло від інсульту, післяопераційної пневмонії та перикуксового абсцесу, який призвів до емпієми плеври. Висновки. Хірургічний метод лікування хворих на рак легень залишається основним, незважаючи на кількість післяопераційних ускладнень, переважне число яких є нехірургічними. Аналіз характеру та перебігу післяопераційних ускладнень при лікуванні хворих на рак легень та удосконалення методу визначення функціональної операбельності дозволили зменшити частоту ускладнень і сформувати концепцію щодо поліпшення результатів хірургічного лікування хворих даної категорії.Item Практичні рекомендації щодо лікування хворих на рак грудної залози (Повідомлення 1)(2020) Мужичук, Олексій Володимирович; Пономарьов, Ігор МиколайовичItem Роль імуногенної клітинної смерті в терапії раку(2021-03-19) Гаврилов, Андрій Юрійович; Лісова, Єлизавета Миколаївна; Шарун, Сабіна Нурадінівна; Єрмоленко, Анна Станіславівна