Дисертації. Акушерство та гінекологія

Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/9578

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 33
  • Thumbnail Image
    Item
    Оптимізація ведення вагітності та пологів у жінок з цереброваскулярними порушеннями
    (2024) Абдуллаєва, Нубар Азад кизи
    Дисертація присвячена оптимізації ведення вагітності та пологів у жінок із цереброваскулярними порушеннями за рахунок визначення факторів ризику та профілактики акушерських ускладнень, удосконалення підходів до способу розродження. Індивідуально розроблений алгоритм ведення вагітності та пологів з урахуванням прогностичних маркерів стану матері та плода для оптимального виходу пологів є сучасним персоналізованим підходом до вагітних із цереброваскулярними порушеннями.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Оптимізація лікування аномальних маткових кровотеч у хворих з патологією щитоподібної залози
    (2023) Алєксєєва, Олена Сергіївна
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведене дослідження дозволило теоретично обґрунтувати та вирішити актуальне наукове завдання, що полягає у зниженні рецидивів АМК шляхом уточнення клініко-патогенетичних аспектів розвитку аномальних маткових кровотеч у жінок з патологією щитоподібної залози та оптимізації лікувальних заходів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Удосконалення ранньої діагностики для прогнозування розвитку аденоміозу та визначення критерієв ефективності лікування
    (2023) Мєліхова, Тетяна Володимирівна
    Розроблений на основі отриманих даних алгоритм ведення пацієнток з аденоміозом допоможе в його ранній діагностиці для прогнозування розвитку та визначення критеріїв ефективності лікування.
  • Thumbnail Image
    Item
    Оптимізація підготовки до пологів та розродження вагітних з плацентарною дисфункцією, зумовленою цукровим діабетом
    (ХНМУ, 2022) Тертишник, Денис Юрійович
    Дисертацію присвячено вирішенню актуального питання акушерства та гінекології - зниженню кількості оперативних пологів та перинатальної захворюваності у вагітних з цукровим діабетом на підставі уточнення клініко-патогенетичних аспектів розвитку плацентарної дисфункції в залежності від типу цукрового діабету (ЦД), оптимізації підготовки до пологів та ефективного розродження. Для досягнення мети та вирішення встановлених завдань були проведені ретроспективний аналіз пологів у вагітних з цукровим діабетом та проспективне комплексне клініко-інструментальне обстеження 137 жінок, у яких пологи відбулися в Харківському регіональному перинатальному центрі КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня». До основної групи належали 77 (56,2%) вагітних з плацентарною дисфункцією (ПД), обумовленою різними формами цукрового діабету (ЦД), з яких у 45 жінок під час спостереження за вагітністю був встановлений діагноз - гестаційний діабет (ГД), 32 вагітні мали передгестаційний діабет (ПГД) - цукровий діабет 1-го типу. 30 (21,9%) вагітних з цукровим діабетом без ознак плацентарної дисфункції склали групу порівняння. 30 (21,9%) вагітних з фізіологічним перебігом вагітності та пологів без ознак акушерської та екстрагенітальної патології були виокремлені в контрольну групу. У роботі використовували наступні методи дослідження: клінічні, біохімічні, імуноферментні, ультразвукові, допплерометричні, кардіотокографічні, цитометричні, морфологічні та статистичні. Доповнено наукові дані про клініко-патогенетичні особливості розвитку ПД у вагітних з ЦД, отримані відомості про стан плода та новонародженого залежно від особливостей матково-плодового кровотоку, гормональних та ендотеліальних показників, наявності ериптозу у вагітних з цукровим діабетом. Вдалося визначити вплив різних типів цукрового діабету на розвиток плацентарної дисфункції і перебіг пологів залежно від способу преіндукції. Проведено комплексне оцінювання та визначено особливості ПД та виходу пологів у вагітних з цукровим діабетом за даними вмісту гормонів та біологічно активних речовин. Визначено роль ендотеліального статусу в розвитку плацентарної дисфункції у вагітних з різними типами цукрового діабету на підставі комплексного вивчення основних маркерів ендотеліальної дисфункції (СЕФР, ЕТ-1, еNOS). Уперше визначено роль ериптозу та фосфоліпідів у розвитку плацентарної дисфункції при різних типах ЦД. Проаналізовано перебіг та вихід пологів за даними типу ЦД, результатів інтранатального УЗД, цервікометрії, еластографії шийки матки наявності інфекційних чинників, діабетичної фетопатії. Запропоновано комплексний метод підготовки до пологів, розродження та алгоритм ведення вагітних з ПД, обумовленим різними типами ЦД. Визначені особливості морфологічної структури плаценти залежно від форми ЦД, наявності ПД та методу преіндукції. Отримані дані дозволили розширити знання про патогенез плацентарної дисфункції у вагітних з різними типами цукрового діабету і обґрунтувати доцільність удосконалення методів підготовки до пологів та способів розродження. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на підставі проведених досліджень вдосконалено критерії діагностики плацентарної дисфункції у вагітних з цукровим діабетом із урахуванням ендотеліального статусу та факторів ериптозу, запропоновані об'єктивна оцінка готовності шийки матки в пологах з використанням еластографії, інтранатального ультразвукового контролю. Вибраний оптимальний патогенетично обґрунтований метод підготовки шийки матки та розродження, що сприятиме зниженню можливих ускладнень вагітності та частоти оперативного пологорозродження. Удосконалення алгоритму діагностичних і терапевтичних заходів з преіндукції пологів спрямовані на усунення перинатальних ускладнень шляхом своєчасного визначення порушень матково-плодового кровотоку, ендотеліальної дисфункції, процесів ериптозу та своєчасного розродження, що сприятиме зниженню акушерської та перинатальної захворюваності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Патогенетична значимість релаксину в преіндукції пологів
    (2021) Шелест, Наталія Валеріївна; Shelest, Nataliia
  • No Thumbnail Available
    Item
    Прогнозування плацентарної дисфункції у жінок з хронічною респіраторною патологією
    (2021) Білий, Євген Євгенович; Bilyi, Evgeny
    Порушення у фетоплацентарному комплексі вагітних із хронічними респіраторними захворюваннями (ХРП) - одна з найактуальніших проблем сучасного акушерства у медичному, економічному та соціальному аспектах. Респіраторні хвороби в контексті порушень у фетоплацентарному комплексі (ФПК) можуть бути коморбідним процесом, фоновим щодо патології вагітності, або преморбідним станом, який сприяє розвитку плацентарної дисфункції (ПД) або навіть ініціює її; морфофізіологічні зміни, характерні для вагітності, також впливають на стан респіраторної системи, модеруючи перебіг бронхообструктивної патології. Наявність у жінки захворювань дихальної системи, вплив засобів її лікування та особливості перебігу і медичного супроводу вагітності в цих умовах відбиваються на стані як самої жінки, так і плода, та надалі - на фізичному й нервово-психічному розвитку дитини. Дисертаційне дослідження присвячено оптимізації прогнозування плацентарної дисфункції у вагітних із хронічною респіраторною патологією для попередження розвитку перинатальних ускладнень.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Оптимізація підтримки лютеїнової фази при екстракорпоральному заплідненні
    (2020) Луцький, Андрій Сергійович; Lutskyi, Andrii
    Мета дослідження. Оптимізація підтримки лютеїнової фази для підвищення результативності лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення. Робота присвячена підвищенню ефективності програм допоміжних репродуктивних технологій шляхом вивчення основних патогенетичних ланцюгів стану ендометрія у залежності від схеми підтримки ЛФ. У рамках підготовки до програми ЕКЗ проводилося стандартне обстеження, відповідно до чинного, в період набору матеріалу, наказу МОЗ України №232 від 02 квітня 2014р. "Про затвердження Порядку контрольованої стимуляції яєчників при заплідненні in vitro у жінок з безпліддям".Проведено дослідження по вивченню зміни структури й проліферативної активністі ендометрія у залежності від схеми підтримки ЛФ, що є значущим і необхідним у комплексній оцінці ендометрія перед обстеженням пацієнток до ЕКЗ. При порівняльному аналізі морфологічного та гістохімічного стану ендометрія виявлені найбільш оптимальні структурні його особливості в залежності від призначення препаратів прогестеронового ряда, що використовуються у репродуктології для проведення підтримки ЛФ. Для визначення оптимальної схеми підтримки ЛФ були обстежені, соматично і гінекологічно здорові 50 жінок, що були донорами ооцитів та склали першу групу. Всі донори були розділені на 5 підгруп, до кожної з яких увійшли по 10 жінок. До контрольної групи увійшли 10 донорів, що знаходились в природному менструальному циклі, яким підтримка ЛФ не проводилася. У 1-а підгрупу увійшли жінки, які отримували Дидрогестерон по 10 мг 3 рази на день перорально, у 1-б підгрупі використовувався високоочищений прогестерон для підшкірного застосування, який вводився по 25 мг (1 мл) одноразово на добу і 90 мг внутрівлагалішного прогестерону у вигляді гелю, у 1-в підгрупі – мікронізований прогестерон в капсулах по 200 мг 3 рази на добу вагінально, в 1-г підгрупі - використовували внутрішньопіхвовий гель, що містить 90 мг прогестерону, щодня 2 рази на добу, у 1-д підгрупі жінки отримували 1 мл 2,5% прогестерону двічі на день внутрішньом'язово (в / м). У жінок 1 групи визначали морфологічні, гістохімічні, імуногістохімічні особливості ендометрія, його колаген і фібронектин - синтезуючої функції, доплерометричні параметри кровотоку судин матки та особливості формування піноподій в ендометрії залежно від підтримки ЛФ циклу в програмах ЕКЗ.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Діагностика та патогенетичне обґрунтування корекції дискоординованої пологової діяльності
    (2021) Звягіна, Наталія Юріївна
    Дисертаційна робота присвячена актуальному питанню сучасного акушерства, а саме покращенню перебігу пологів, стану матері, плода та новонародженого шляхом удосконалення діагностики та патогенетичного обґрунтування корекції дискоординації пологової діяльності. Для досягнення мети було виконано наступні етапи роботи: ретроспективний аналіз частоти ДПД, перебіг та вихід пологів у 200 жінок, які народжували у Харківському Регіональному перинатальному центрі. Ретроспективний аналіз порушень скорочувальної діяльності матки в пологах показав високу частоту ДПД у первісток (81%), які мали обтяжливий соматичний діагноз (65%), порушення менструального циклу (44%), що могло порушити їх адаптаційні та ендокринні можливості. Наявна акушерська патологія (прееклампсія, переношування, несвоєчасне вилиття вод) також сприяли розвитку ДПД, що призвело до високої частоти дистресу плода (20,5%) оперативного розродження (32%), пологового травматизму (21,5%), незадовільного стану плода (54,5%) материнської (4%) та перинатальної захворюваності (24,5%). У проспективній частині дослідження було обстежено 120 роділь - 30 жінок з нормальним перебігом пологів (І контрольна група) та 90 роділь з дискоординацією пологової діяльності (основна група), з яких у ІІ групу (n=30) увійшли роділлі, яким корекція ДПД проводилась за допоіогою токолітичних засобів (гексопреналін); до ІІІ групи (n=30) були залучені роділлі, яким для корекції пологової діяльності проведена реґіонарна (епідуральна) анестезія з введенням анестетику в субарахноідальний простір; у IV групі (n=30) роділлям проводилась комплексна медикаментозна корекція ДПД лікарським засобом, діючою речовиною якого є фосфатидилхолін. При обстеженні жінок використовували загальноприйняті методи: збір анамнезу, скарг, огляд, клініко-лабораторні дослідження, ультразвукове і допплерометричне дослідження фетоплацентарної гемодинаміки. У пологах використовували інструментальний метод - кардіотокографію (непрямий метод) і вели партограму. Клініко-гістерографічне дослідження проведено у роділь всіх клінічних груп неодноразово (до початку лікування ДПД та після) з метою визначення ефективності терапії. Аналіз гістерограм виявив наступну патологію: у 37 роділь (41,1%) виявлено порушення координації між правою та лівою половинами матки, при цьому особистий ритм скорочень мав як правий так і лівий маточний кут, а домінанта скорочень по амплітуді та тривалість зміщались в тіло матки (горизонтальна форма ДПД). У решти жінок була виражена домінанта нижніх відділів (тіла та нижнього сегменту) матки за інтенсивністю, тривалістю та частотою скорочень (вертикальна форма ДПД). Поєднання кількох видів дискоординованих маточних скорочень діагностовано у 7 (7,7%) роділь. Результати дослідження показали, що у ІІ групі, де корекція пологової діяльності проводилась згідно з клінічним протоколом токолітиками, скорочувальна діяльність матки нормалізувалась лише у 33,3%. У ІІІ групі, де корекція ДПД проводилась за допомогою реґіонарної анестезії, кількість жінок, в яких нормалізувалась СДМ досягла 54,5% роділь. У IV групі, де корекцію дискоординації пологової діяльності проводили комплексно за допомогою препарату, діючою речовиною якого є фосфатидилхолін, кількість роділь, у яких нормалізувалась скорочувальна діяльність матки та пологи закінчились самостійно, сягнула 66,7%. Також необхідно відзначити, що в цій групі маткова активність, тривалість, амплітуда і частота переймів наближалася до показників фізіологічних пологів.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    Прогнозування та рання діагностика затримки росту плода у вагітних з плацентарною дисфункцією
    (2020) Борзенко, Ірина Борисівна
    Незважаючи на впровадження в акушерську практику нових методів діагностики та профілактики ПД, виразної тенденції до зниження її частоти не спостерігається. Тому є вкрай важливим використання новітніх методів досліджень як прогностичних критеріїв ПД та її маніфестної форми – затримки росту плода (ЗРП), які дозволять поліпшити прогноз перебігу ґестації, розробити оптимальну стратегію терміну та способу розродження і, як наслідок, попередити розвиток акушерської та перинатальної патології. Мета дослідження – оптимізація прогнозування та ранньої діагностики затримки росту плода в жінок із плацентарною дисфункцією шляхом обґрунтування та розроблення персоніфікованого діагностичного алгоритму. На підставі отриманих клініко-морфологічних та ендотеліотропних критеріїв розроблено та впроваджено персоніфікований клінічний алгоритм ведення вагітних із плацентарною дисфункцією. Під час аналізу результатів вагітності в проведеному проспективному клінічному дослідженні доведено, що, завдяки запропонованому алгоритму персоніфікації ризику розвитку перинатальної патології, вдалося не тільки уникнути випадків антенатальної смертності, а й попередити інтранатальні та ранні неонатальні втрати у пацієнток із плацентарною дисфункцією й затримкою росту плода.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item