Автореферати дисертацій. Психіатрія
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/12200
Browse
9 results
Search Results
Item Тривожні розлади у вимушених переселенців (клінікопсихопатологічні особливості, діагностика, терапія)(2023) Толстая, Тетяна ЮріївнаItem Когнітивні та емоційні порушення у хворих на цукровий діабет ІІ типу: чинники ризику, клінічні прояви, методи корекції.(2023) Кондратенко, Анастасія ПавлівнаItem Гендерно орієнтована психотерапія у комплексному лікуванні депресивних розладів різного генезу(2021) Кольцова, Г.Г.В ході роботи з метою розробки персоніфікованої системи комплексної терапії та профілактики суїцидальної поведінки і оцінки її ефективності на основі вивчення клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей депресивних розладів, асоційованих з суїцидальною поведінкою проведено комплексне обстеження 147 хворих депресивні розлади (76 жінок і 71 чоловік), що асоційовані з суїцидальних поведінкою. Відповідно до встановленого діагнозу хворі були розподілені на 3 клінічні групи: І – пацієнти з встановленим діагнозом депресивний епізод помірний або важкий без психотичних симптомів (F32.1, F32.2) ІІ – рекурентний депресивний розлад триваючий епізод помірної ваги або важкий без психотичних симптомів (F33.1, F33.2), ІІІ – біполярний афективний розлад триваючий епізод помірної або важкої депресії без психотичних симптомів (F31.3, F31.34). Основну групи (ОГ) склали 105 хворих (55 жінок та 50 чоловіків), які взяли участь в розробленій нами програмі превенції суїцидальної поведінки; контрольну (КГ) – 42 хворих (21 жінка та 21 чоловік), які отримували стандартну регламентовану терапію у лікарні. Встановлено, що в клініко-психопатологічній структурі депресивних розладів у чоловіків переважали тужливий (при рекурентному депресивному розладі), тривожний (при депресивному епізоді БАР), апато-адинамічний (при депресивному епізоді) варіанти; у жінок домінували тужливий варіант (при депресивному епізоді), тривожний (при депресивному епізоді БАР) та сенесто-іпоходрічний (при рекурентному депресивному розладі). Встановлено, що суїцидальні спроби частіше здійснюють чоловіки хворі на рекурентний депресивний розлад та жінки хворі на депресивний епізод БАР, суїцидальні рішення і наміри частіше виникають у чоловіків хворих на депресивний епізод БАР та у жінок з рекурентним депресивним розладом, пасивні та активні суїцидальні думки стабільно виникають у всіх хворих незалежно від генезу депресивного розладу. Розроблена і апробована гендерно персоніфікована система терапії депресивних розладів та превенції суїцидальної поведінки з диференційованим використанням методів психофармакотерапії, індівідуальної і групової психотерапії та психоосвіти. Встановлена висока ефективність запропонованої терапевтичної програми – у хворих основної групи було досягнуто стійкого терапевтичного ефекту, який зберігався протягом 2 років.Item Арт-терапія у комплексному лікуванні та реабілітації хворих на параноїдну шизофренію(2020) Кришталь, Олександр ОлексійовичУ ході роботи на основі клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей хворих на шизофренію розробити персоніфіковану систему їх комплексної терапії та реабілітації з використанням арт-терапії та оцінити її ефективність. Проведено комплексне обстеження 152 хворих, обох статей, у віці 20-45 років з встановленим діагнозом параноїдна шизофренія у період стабілізації стану. Основну групу, пацієнти якої приймали участь у арт-терапевтичній програмі, склали 95 хворих. В контрольну групу увійшли 57 хворих, які отримували стандартну регламентовану терапію у лікарні. Розроблено курс арт-терапії з використанням технік «Малюнок хвороби», «Малюнок себе», «Зірка почуттів», «Панорама відносин», вільне малювання та ліплення (робота з пластиліном). Арт-терапевтична інтервенція мала довгостроковий характер і складається з двох послідовних блоків: основного (інтенсивного) – на стаціонарному етапі лікування і підтримуючого – на амбулаторному (позалікарняному). Доведено доцільність використання в терапії хворих з апато-абулічним синдромом використання арт-терапевтичних технік «Малюнок хвороби», «Малюнок себе» та ліплення; на стаціонарну етапі –10 занять по 45 хвилин, 2 рази на тиждень; амбулаторному етапі – 10 занять по 60 хвилин, 2 рази на тиждень. З галюцинаторно-параноїдним синдромом – «Малюнок себе», «Зірка почуттів» та вільне малювання. На стаціонарному етапі – 12 занять по 60 хвилин, 3 рази на тиждень, амбулаторному етапі – 8 занять по 90 хвилин, 1 раз на тиждень. З депресивно-параноїдним синдромом – «Малюнок себе», «Панорама відносин» та ліплення. Стаціонарний етап –12 занять по 60 хвилин, 2 рази на тиждень; амбулаторний – 10 занять по 90 хвилин, 2 рази на тиждень. З параноїдним синдромом – «Малюнок хвороби», «Зірка почуттів», «Панорама відносин», вільне малювання та ліплення. Стаціонарний етап –12 занять, по 90 хвилин з частотою 2 рази на тиждень. Амбулаторний етап – 10 занять, тривалістю 90 хвилин, 2 рази на тиждень. Встановлена висока результативність використання арт-терапії у комплексному лікуванні хворих на шизофренію. У хворих основної групи на тлі використання антипсихотиків, психотерапії, психоосвіти у сполученні з арт-терапією відмічається якісна редукція психопатологічної симптоматики, нормалізація емоційного стану, виражена позитивна динаміка рівня соціального функціонування, перехід неконструктивних копінг-стратегій в конструктивні, позитивна динаміка показника якості життя хворих.