Автореферати дисертацій. Акушерство та гінекологія
Permanent URI for this collectionhttps://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/4001
Browse
11 results
Search Results
Item Клініко-лабораторна оцінка перебігу вагітності та профілактика ускладнень у жінок, хворих на пієлонефрит(2017-09-01) Ганчева, Олена ВолодимирівнаItem Запліднення ін вітро (ЗІВ): персоніфіковане проведення; патогенез, діагностика та профілактика ускладнень(2017-09-01) Айзятулова, Ельміра МаксутовнаItem Метаболічні порушення у вагітних з ожирінням різного ступеня, їх зв'язок з акушерськими ускладненнями та обгрунтування патогенетичної корекції(2017-09-01) Тарасенко, Костянтин ВолодимировичItem Передгравідарна корекція істміко-цервікальної недостатності при невиношуванні вагітності(2017-09-01) Му'авія Салем Насер АльмарадатItem Етапна реабілітація підлітків з гінекологічними захворюваннями та юних вагітних з екстрагенітальною патологією(2007) Тучкіна, Ірина ОлексіївнаРобота присвячена підвищенню рівня репродуктивного здоров’я підлітків з акушерсько-гінекологічною патологією при наявності екстрагенітальних захворювань, шляхом розробки і впровадження комплексної етапної реабілітації на підставі сучасних технологій діагностики з визначенням патогенетичних механізмів її формування. За допомогою клініко-лабораторних, біохімічних, генетичних, імуноферментних, імуноморфологічних, променевих (рентгенографічних, ультразвукових, в тому числі доплерометричних, томографічних) методів досліджень дано комплексну оцінку перебігу пубертату при наявності вагітності і гінекологіч¬них порушень у 520 дівчат-підлітків. Встановлено, що у 89,9 % вагітних і 91,9% гінекологічних хворих, які потребують акушерсько-гінекологічної допомоги, спостерігається екстрагенітальна патологія, що поглиблює акушерські ускладнення та порушення статевого розвитку і менструальної функції. На підставі аналізу одержаних результатів визначено патогенетичну роль гормональних, генетичних, біохімічних, доплерографічних змін в розвитку ускладнень вагітності і пологів та формуванні гінекологічних розладів у підлітків. Створено алгоритми діагностики патології пубертату у гінекологічних хворих та прогнозу акушерських ускладнень у юних вагітних. Розроблено і впроваджено комплексну етапну систему реабілітації, яка включає у лікувальні схеми природні та преформовані фізичні фактори для санаторно-курортного та позакурортного використання, що нормалізує функції статевої системи і стан соматичного здоров’я.Item Вплив бактеріальної та вірусної інфекції на перебіг вагітності та стан фетоплацентарного комплексу(2001) Покришко, Сергій ВолодимировичДисертація присвячена питанням впливу бактеріальних і вірусних збудників на перебіг гестаційного процесу, стан фетоплацентарного комплексу. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження вагітних з різними видами інфекційної патології, визначено їхній імунний статус, дана оцінка стану внутрішньоутробного плоду. В післяпологовому періоді проведено комплексне морфологічне, імуноморфологічне обстеження послідів. Визначено чинники ризику розвитку перинатальних ускладнень з боку матері та плоду, виявлені особливості порушень в імунній системі організму, встановлені зміни у фетоплацентарному комплексі. З метою поліпшення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, зменшення перинатальних ускладнень розроблено комплексну терапію лікування вагітних з використанням імуномодулятора “Тимоген”, який сприяє нормалізації імунного статусу.Item Клініко-діагностична характеристика перинатального періоду у юних вагітних із залізодефіцитною анемією та її лікування(2005) Благовещенський, Євген В'ячеславовичДисертація присвячена вивченню особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у юних вагітних із залізодефіцитною анемією. Встановлено, що у даного контингенту жінок гестаційний період та пологи мають перебіг зі значною кількістю ускладнень, характеризуються патологічними відхиленнями імунного та ендокринного статусів, морфогістохімічними змінами у тканині плаценти, що обумовлює розвиток фетоплацентарної недостатності та внутрішньоутробної гіпоксії плоду. Показано, що призначення комплексної терапії з включенням препаратів «Глутаргін» та «Фероцерон» підвищує ефективність лікування, справляє позитивний вплив на стан вагітної, поліпшує функціональні показники фетоплацентарного комплексу та внутрішньоутробного плоду, посилює адаптаційні можливості плаценти в умовах гіпоксії і веде до зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.Item Роль епіфізу та аденогіпофізу в перебігу вагітності з наступним виникненням пізнього гестозу(2005) Рубінська, Тетяна ВолодимирівнаДисертація присвячена вивченню гормональної функції епіфізу та аденогіпофізу визначене провідне їх місце у перебігу вагітності, порушення в їх функціюванні призводять до такого ускладнення вагітності як пізній гестоз. Встановлено, що концентрація мелатоніну є цінним фактором у до клінічній діагностиці пізнього гестозу. Якщо його вміст у крові вагітних < 33,45±3,7 пг/мл – перебіг вагітності ускладниться розвитком пізнього гестозу. Загальноприйняте превентивне лікування вагітних з групи підвищеного ризику щодо виникнення пізнього гестозу доцільно доповнити використанням препаратів мелатоніну, тому що у ціх вагітних має місце достовірне його зниження. Проведення профілактичного лікування вагітних із високим ризиком розвитку пізнього гестозу за допомогою універсального адаптогену – мелатоніна, в якості якого виступає препарат “ВІТА-мелатонін” на тлі загальноприйнятих методів, дозволяє попередити розвиток тяжких форм даного ускладнення, а в 88,2% випадках – повністю запобігти будь-яким його проявам.Item Прогнозування, профілактика та лікування прееклампсії вагітних групи ризику(2009) Вигівська, Людмила АнатоліївнаДисертація присвячена актуальній проблемі сучасного акушерства – зниженню частоти виникнення прееклампсії у вагітних групи ризику. Проаналізовано особливості перебігу прееклампсії у вагітних групи ризику на сучасному етапі. Доведено, що розвиток прееклампсії пов'язаний з ушкодженням ендотелію (за винятком легкої прееклампсії) і його дисфункцією. Дисфункція виявляється в зниженні продукції NO та збільшенні продукції ЕТ-1. Чим вище ступінь ушкодження ендотелію (оцінюється за рівнем фВ), тим більш виражена дисфункція. Порушення матково-плацентарного кровотоку можна розглядати як об'єктивний показник ступеня тяжкості прееклампсії, незалежно від її клінічних проявів. Винайдено закономірність між співвідошенням ПІ ГВА та ПІВ НПВ - артеріо-венозний коефіцієнт (АВК=ПІГВА/ПІВНПВ) визначає ступінь тяжкості прееклампсії: 0,9÷1,0 – нормальний перебіг вагітності, 0,9÷0,8 – прееклампсія легкого ступеня, 0,7÷0,6 – прееклампсія середнього ступеня, 0,6÷0,5 – прееклампсія тяжкого ступеня. Запропонований комплекс профілактики та диференційованого лікування різних ступенів тяжкості прееклампсії дозволяє значно знизити частоту її виникнення, а вірогідні позитивні зміни показників стану ендотелію та показників доплерометричного дослідження стану матково-плацентарного та плодово-плацентарного комплексів свідчать про високу ефективність застосованого методу профілактики та лікування. Створено алгоритм і математичну модель прогнозування прееклампсії, ступенів її тяжкості та сформовані фактори ризику розвитку даної патології.Item Лікування прогресуючої трубної вагітності метотриксатом і наступна реабілітація хворих із використанням кріоконсервованої плацентарної тканини(2002) Демиденко, Олексій ДмитровичДисертація містить результати клінічних досліджень жінок із прогресуючою трубною вагітністю, які перенесли консервативне лікування за допомогою метотрексату. Також у роботі застосований новий підхід до реабілітації хворих, що полягає в використанні кріоконсервованої тканини плаценти. У результаті проведеного лікування ектопічної вагітності за допомогою метотрексату доведено, що найбільш ефективним з існуючих способів його введення є лапароскопічний. Ґрунтуючись на клінічних даних, у дисертації вироблені критерії добору хворих для консервативного лікування прогресуючої трубної вагітності за допомогою метотрексату. Вперше пацієнтам з позаматковою вагітністю проведене імунологічне обстеження. Встановлено, що у хворих після лікування метотрексатом відбувається пригнічення всіх ланок імунітету, що обґрунтовує застосування в реабілітаційному періоді кріоконсервованої тканини плаценти. У хворих після імплантації плаценти резорбція плодового яйця, нормалізація рівня хоріонічного гонадотропіну й відновлення менструальної функції відбувається активніше, ніж у пацієнток із застосуванням традиційної відновлювальної терапії. Приведені в дисертації результати досліджень показують, що включення в комплексну терапію хворих із позаматковою вагітністю трансплантації кріоконсервованої плацентарної тканини, має більш виражену коригувальну дію, чим традиційне відновлювальне лікування.