Browsing by Author "Лещина, Ірина Володимирівна"

Now showing 1 - 20 of 29

Cerebral Arterial Hemodynamics In Patients Survivors Of Covid-19 With Mental Disorders
(2024) Abdullaiev, Rizvan; Абдуллаєв, Різван Ягубович; Leshchyna, Iryna; Лещина, Ірина Володимирівна; Khaustov, Maksym; Хаустов, Максим Миколайович; Kulikova, F.; Куликова, Ф.Й.; Kyrychenko, Alla; Кириченко, Алла Григорівна; Ibragimova, Konul; Ібрагімова, Конул Нізамі кизи; Skrypnikov, Andrii; Сірко, Андрій Григорович; Dudukina, Svitlana; Дудукіна, Світлана Олександрівна; Tomakh, Natalia; Томах, Наталія Валеріївна; Islamzada, F.
The article presents data on the assessment of cerebral arterial hemodynamics in 43 patients who had Covid-19 and had mental disorders (group I). The comparison group (group II) consisted of 35 patients who had suffered Covid-19, who were less likely to have mental disorders. It was shown that in 28 (65.1±7.3%) patients of group I and 13 (37.1±8.6%) of group II, the blood flow velocity in the left middle cerebral artery (Vs lmca) was higher than in the right middle cerebral artery (Vs rmca). In 15 (34.9±7.3%) patients of group I and in 22 (62.9±8.6%) patients of group II, on the contrary, it was less (Vs lmca
Аналіз контингенту вступників до Харківського національного медичного університету
(2023) Лещина, Ірина Володимирівна; Головачова, Вікторія Олександрівна; Бугайова, Олена Валеріївна
Від лікування розладів поведінки — до охорони психічного здоров’я підлітків
(2016) Мозгова, Тетяна Петрівна; Федорченко, Светлана Володимірівна; Лещина, Ірина Володимирівна
Досвід впровадження змішаного навчання в умовах карантинних обмежень
(ТНМУ, 2020) Капустник, Валерій Андрійович; Лещина, Ірина Володимирівна; Марковський, Володимир Дмитрович; Лопіна, Наталія Андріївна; Завгородній, Ігор Володимирович; Маровтій, Сергій Іванович; Мацько, Андрій Михайлович
Досвід впровадження цифрових технологій в освітній процес ХНМУ
(ХНМУ, 2021) Капустник, Валерій Андрійович; Лещина, Ірина Володимирівна; Марковський, Володимир Дмитрович; Завгородній, Ігор Володимирович
Застосування таксономії Блума в дистанційній освіті
(ТНМУ, 2020) Капустник, Валерій Андрійович; Лещина, Ірина Володимирівна; Стукалкіна, Діана Сергіївна; Завгородній, Ігор Володимирович
Клініко-психопатологічний аспект електрофізіологічних порушень у підлітків з розладами поведінки
(2017) Мозгова, Тетяна Петрівна; Лещина, Ірина Володимирівна; Федорченко, Светлана Володимирівна
Клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості емоційних розладів в структурі постковідного синдрому
(2024) Лещина, Ірина Володимирівна
Коморбідні тривожно-депресивні розлади у хворих на алкоголізм
(2015) Мозгова, Тетяна Петрівна; Мозговая, Татьяна Петровна; Лещина, Ірина Володимирівна; Лещина, Ирина Владимировна; Федорченко, Світлана Володимирівна; Федорченко, Светлана Владимировна
Комунікативна компетентність англомовних іноземних студентів-медиків як компонент професійної адаптації
(2018) Кожина, Ганна Михайлівна; Лещина, Ірина Володимирівна
Медицина в умовах воєнного часу
(ХНМУ, 2024-01-09) Капустник, Валерій Андрійович; Kapustnyk, Valeriy; М’ясоєдов, Валерій Васильович; Miasoiedov, Varerii; Лещина, Ірина Володимирівна; Leshchyna, Iryna; Панченко, Микола Володимирович; Panchenko, Mykola; Ащеулова, Тетяна Вадимівна; Ashcheulova, Tetyana; Бездітко, Тетяна Василівна; Bezditko, Tetyana; Єрьоменко, Галина Володимирівна; Yeromenko, Halyna; Піонова, Олена Миколаївна; Pionova, Olena; Амбросова, Тетяна Миколаївна; Ambrosova, Tetyana; Смирнова, Вікторія Іванівна; Smyrnova, Victoria
Медицина України, як і інші сектори економіки, перебуває у складному становищі через війну, розв’язану Російською Федерацією. У мирний час система охорони здоров’я в Україні була визначена однією з пріоритетних галузей у забезпеченні соціально-економічного потенціалу держави, а в період війни тим більше. Медицина є одним із невід’ємних елементів будь-якої сучасної держави. Саме тому одним з ключових завдань в діяльності органів державної та місцевої влади під час воєнного стану є забезпечення сталого функціонування системи охорони здоров’я та задоволення медичних потреб населення. Це необхідна умова для збереження та покращення тривалості і якості життя населення країни, адже загальновідомо, що здорова нація і людський капітал є основою існування та розвитку будь-якої держави.
Методичні рекомендації з підготовки до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2» з навчальної дисципліни «Психіатрія та наркологія» для студентів медичних факультетів
(2013) Кожина, Ганна Михайлівна; Мозгова, Тетяна Петрівна; Лещина, Ірина Володимирівна
Методичні рекомендації з підготовки до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 2» з навчальної дисципліни «Психіатрія та наркологія» для студентів медичних факультетів
(2014) Кожина, Ганна Михайлівна; Мозгова, Тетяна Петрівна; Лещина, Ірина Володимирівна
Особливості загального рівня товариськості майбутніх лікарів
(2015) Мозгова, Тетяна Петрівна; Мозговая, Татьяна Петровна; Лещина, Ірина Володимирівна; Лещина, Ирина Владимировна; Федорченко, Світлана Володимирівна; Федорченко, Светлана Владимировна
Особливості психічного здоров’я іноземних студентів-медиків
(2014) Лещина, Ірина Володимирівна; Мозгова, Тетяна Петрівна
Педагогічна майстерність викладача медичного вишу у світлі державної політики у сфері освіти
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Капустник, Валерій Андрійович; Лещина, Ірина Володимирівна; Завгородній, Ігор Володимирович; Фоміна, Людмила Володимирівна
У статті розглянуто загальні питання педагогічної підготовки науково- педагогічних працівників закладів вищої освіти. Проаналізовано праці вітчизняних учених щодо питань організації та впровадження системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Виділено основні структурні підрозділи ХНМУ, які займаються питаннями підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, такі як: «Школа молодого викладача», «Школа досвідченого лектора», психологічна служба, Центр дистанційного навчання. На основі раніше проведеного дослідження «Викладач ХНМУ очима студентства» виділено основні якості, які потрібні сучасному викладачеві. Визначено можливості педагогічного потенціалу ХНМУ в контексті підвищення кваліфікації та отримання вищої педагогічної освіти. Окремо розглянуто шлях отримання акредитації освітньої програми «Педагогіка вищої школи».
Педагогічна складова освітнього простору медичного вишу
(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, 2021-05) Капустник, Валерій Андрійович; Лещина, Ірина Володимирівна; Завгородній, Ігор Володимирович; Фоміна, Людмила Володимирівна
У статті окреслено нормативну базу оцінювання якості педагогічної підготовки викладача, компетентності, обов’язкові для науково-педагогічного працівника закладу вищої медичної освіти. Проаналізовано систему форм підвищення педагогічної майстерності викладачів Харківського національного медичного університету: міжнародні стажування та конференції, курси підвищення кваліфікації, тренінги, майстер-класи тощо. Основний акцент у статті зроблено саме на внутрішньоуніверситетських формах педагогічного вдосконалення, до яких, зокрема, належать Група рівних, Школа гарантів освітніх програм, магістратура за спеціальністю «Освітні, педагогічні науки», Школа лідерства для аспірантів, Психологічна служба, Школа молодого викладача, Школа досвідченого лектора, курси дистанційної освіти. Зауважено, що впровадження новацій, проєктів або технологій часто пов’язане з виникненням антиінноваційних бар’єрів, як зовнішніх (недостатня поінформованість у галузі педагогічної інноватики, брак методичного забезпечення, навантаження педагогів), так і внутрішніх (занижена самооцінка, схильність до конформізму, недостатньо розвинений індивідуальний творчий потенціал, невпевненість у собі), а також окреслено шляхи подолання цих бар’єрів, запроваджені в Харківському національному медичному університеті.The article outlines the normative basis for assessing the quality of pedagogical training of teachers, identifies the competencies required for research and teaching staff of higher medical education. The system of external and intra-university forms of improving the pedagogical skills of teachers of Kharkiv National Medical University is analyzed: international internships and conferences, advanced training courses, trainings, work shops etc. The article is focused on intrauniversity forms of improving of pedagogical skills, which include, in particular, the Equal Group, the School of Guarantors of Educational Programs, advanced training courses, master’s degree in «Educational, pedagogical sciences», Leadership School for graduate students, Psychological Service, School for Young Teachers, School of Experienced Lecturers, distance education courses. It is noted that the implementation of innovations, projects or technologies is often associated with the emergence of anti-innovation barriers, both external (lack of awareness in the field of pedagogical innovation, lack of methodological support, workload of teachers) and internal (low self-esteem, conformism), insufficient developed individual creative potential, self-distruct), as well as outlined ways to overcome these barriers, introduced at Kharkiv National Medical University.
Педагогічна складова освітнього простору медичного вишу
(ТНМУ імені І.Я. Горбачевського, 2021-05) Капустник, Валерій Андрійович; Лещина, Ірина Володимирівна; Завгородній, Ігор Володимирович; Фоміна, Людмила Володимирівна
Сучасна система вищої освіти спрямована на підвищення якості та конкурентоспроможності фахівця, орієнтована на інтеграцію в європейський і світовий освітній простір, вирішення освітніх завдань, спричинених новими економічними та соціокультурними умовами. Мета вищої медичної освіти - сформувати особистість майбутнього лікаря, компетентного і відповідального, здатного приймати рішення самостійно та в колективі, критично мислити, надавати якісну допомогу, бути милосердним і співчутливим. Результативність змін у системі вищої медичної освіти значною мірою обумовлена рівнем професійного розвитку викладача, від педагогічної компетентності якого залежить якість підготовки майбутніх лікарів. У статті окреслено нормативну базу оцінювання якості педагогічної підготовки викладача, компетентності, обов’язкові для науково-педагогічного працівника закладу вищої медичної освіти. Проаналізовано систему форм підвищення педагогічної майстерності викладачів Харківського національного медичного університету: міжнародні стажування та конференції, курси підвищення кваліфікації, тренінги, майстер-класи тощо. Основний акцент у статті зроблено саме на внутрішньоуніверситетських формах педагогічного вдосконалення, до яких, зокрема, належать Група рівних, Школа гарантів освітніх програм, магістратура за спеціальністю «Освітні, педагогічні науки», Школа лідерства для аспірантів, Психологічна служба, Школа молодого викладача, Школа досвідченого лектора, курси дистанційної освіти. Зауважено, що впровадження новацій, проектів або технологій часто пов’язане з виникненням антиінноваційних бар’єрів, як зовшішніх (недостатня поінформованість у галузі педагогічної інноватики, брак методичного забезпечення, навантаження педагогів), так і внутрішніх (занижена самооцінка, схильність до конформізму, недостатньо розвинений індивідуальний творчий потенціал, невпевненість у собі), а також окреслено шляхи подолання цих бар’єрів, запроваджені в Харківському національному медичному університеті.
Психотерапевтичні інтервенції у системі психосоціальної реабілітації хворих з когнітивними розладами на тлі перенесеного COVID-19
(2023-10-04) Лещина, Ірина Володимирівна
Загальновідомим є той факт, що у більшості осіб, які перенесли коронавірусну хворобу одними з найбільш стійких і виснажливих наслідків поряд з тривожно-депресивними розладами є когнітивні порушення. Мета дослідження була розробка та апробація комплексу психотерапевтичних інтервенцій у системі психосоціальної реабілітації хворих з когнітивними розладами на тлі перенесеного COVID-19. Для досягнення поставленої мети, за умови підписання інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики та деонтології нами було проведено комплексне клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 75 хворих (37 жінок та 38 чоловіків) з когнітивними розладами на тлі перенесеного COVID-19, обох статей у середньому віці (39,0±3,4) роки. За результатами дослідження у 56,2% обстежених чоловіків та 57,9 % жінок відмічались когнітивні розлади легкого та у 43,8 % та 42,1 % відповідно помірного ступеня. Як показали результати дослідження на тлі проведення розробленого комплексу психотерапевтичних інтервенцій у 84,8 % чоловіків та у 86,3 % жінок відзначено позитивна динаміка психопатологічної симптоматики, покращення когнітивного статусу та підвищення психосоціальної адаптації. Відмічалось покращення загальної когнітивної продуктивності за Адденбрукською шкалою оцінки пізнавальних здібностей (79,6 % та 81,2 % обстежених відповідно). Отримані у ході роботи данні свідчать про ефективність проведення комплексу психотерапевтичних інтервенцій з використанням когнітивного тренінгу, когнітивно-поведінкової психотерапії, арт-терапії та психоосвіти у системі психосоціальної реабілітації хворих з когнітивними розладами на тлі перенесеного COVID-19.
Рання діагностика непсихотичних психічних розладів у студентів-медиків
(2012) Гавенко, Володимир Леонидович; Лещина, Ірина Володимирівна