Зміна співвідношення нейтрофілів до альбуміну залежно від тяжкості абдомінального сепсису у хворих на доброякісну та злоякісну нетравматичну перфорацію лівого відділу товстої кишки

Abstract

Згідно з III Міжнародним консенсусом (Sepsis-3), сепсис визнача-ється як загрозлива для життя органна дисфункція, спричинена неконтроль-ованою відповіддю ураженого організму на нову інфекцію, а септичний шок – як пов’язаний із сепсисом стан, який характеризується розвитком циркуляторної недостатності, що супроводжується артеріальною гіпотензією, лактатемією та потребує підтримки рівня артеріального тиску за допомогою вазопресорів. Незважаючи на прогрес у діагностиці та лікуванні сепсису у пацієнтів з інтра-абдомінальними інфекціями, він продовжує залишатися основною причиною смертності пацієнтів у відділеннях невідкладної допомоги в усьому світі.Мета роботи – визначити здатність індексу співвідношення нейтрофілів до альбуміну (ІНА) перед операцією прогнозувати тяжкість абдомінального сеп-сису та 30-денну смертність у пацієнтів із доброякісною та злоякісною нетрав-матичною перфорацією лівої половини товстої кишки. Матеріали та методи. Це ретроспективне, перехресне дослідження, в якому проаналізовано 117 історій хвороб пацієнтів різних вікових груп із сепсисом, спричиненим перфорацією товстої кишки, які були госпіталізовані та прооперо-вані з січня 2014 року до березня 2024 року. Для оцінювання діагностичної значущості ІНА у прогнозуванні тяжкості сепсису і 30-денної летальності про-ведено аналіз ROC-кривих біомаркера, включаючи визначення оптимальних порогів відсікання і пов’язаних з ними специфічності та чутливості. Зв’язок ІНА, тяжкості сепсису і типу перфорації з 30-денним періодом смертності досліджу-вали за допомогою аналізу виживаності, що включало порівняння кривих Каплана–Майєра, а також розроблення і аналіз регресійних моделей пропорційних ризиків Кокса. Міжгрупові порівняння кількісних характеристик досліджуваних пацієнтів в залежності від наявності у них септичного шоку і результату лікування проводили з використанням непараметричних критеріїв для незалежних вимірів (Краскела–Уолліса і Манна–Уїтні). Статистичну значущість зв’язків між якісними показниками дослідження оцінювали на підставі критерію χ2 і відношення шансів. Результати. Отримані результати показали, що ІНА має високу гарну прогностич-ну цінність у визначенні тяжкості сепсису. Про це свідчило високе значення площі під ROC-кривою (AUC=0,948, 95% ДІ=(0,882–1,013), p=2,309×10–41<0,05). Було продемонстровано, що розвиток септичного шоку можна передбачити за зна-ченням ІНА до операції, що не перевищує 22,1, при чому досягаються найвищі можливі специфічність (93,4%) і чутливість (92,3%). Як предиктор 30-денної смертності на наших даних ІНА також показав ефективність. Максимальні специфічність і чутливість прогнозу летального наслідку досягалися при порого-вому значенні ІНА 23,8 і становили 77,1 і 78,7% відповідно (AUC=0,862, 95% ДІ=(0,786–0,919), p=6,072×10–28<0,05). Також було продемонстровано відсутність статистично значущого зв’язку між типом перфорації та результатами лікування пацієнтів (χ2 = 0,00493, p = 0,944 > 0,05), але дані нашого дослідження підтвер-дили вищу 30-денну летальність у пацієнтів на перфорацію товстої кишки при наявності септичного шоку, порівняно з хворими на сепсис. Висновки. Співвідношення нейтрофілів до альбумінів було визначено як точний і надійний біомаркер для прогнозування тяжкості абдомінального сепсису. Специфічність біомаркера становила 93,4%, чутливість – 92,3%, а значення відсікання – 22,1 для стратифікації пацієнтів з септичним шоком. Цей біомаркер був визначений також як важливий предиктор 30-денної смертності при обох типах перфорації з площею під ROC-кривою AUC=0,862. Проте цінність цього показника для прогнозування летальності була дещо нижчою, ніж для визна-чення септичного шоку. Крім того, аналіз регресійних моделей Кокса показав, що вплив ІНА на виживання був більш вираженим у пацієнтів зі злоякісною перфорацією товстої кишки. У пацієнтів з доброякісною перфорацією товстої кишки модель продемонструвала задовільну відповідність вхідним даним. При цьому наявність або відсутність септичного шоку не впливала на виживання цієї категорії пацієнтів. Результати дослідження показали, що існує високозна-чущий зв’язок між IНA і тяжкістю сепсису, що дозволяє припустити, що цей показник може бути простим прогностичним інструментом для визначення тяж-кості сепсису до оперативного втручання. Зрештою, стратифікація пацієнтів за ступенем тяжкості сепсису перед операцією може призвести до покращення клінічних результатів для цих пацієнтів.