Роль супровідної терапії при проведенні протипухлинного лікування раку молочної залози та її влив на стоматологічний статус пацієнток

Abstract

Прояви побічної дії цитостатичної терапії в порожнині рота спостерігаються у 84,6 ± 7,2 % пацієнток з РМЗ на I циклі ад’ювантної ПХТ і наростають зі збільшенням їх кількості, досягаючи максимуму на V циклі лікування – 96,2 ± 3,8 %. Вивчення біохімічних показників ротової рідини виявило, що ще до початку ПХТ у всіх хворих на РМЗ активність уреази збільшується в 7,1 рази, рівень лізоциму знижується в 2 рази, ступінь дисбіозу збільшується в 13,4 рази, рівень активності еластази знижується в 2,5 рази відносно норми, підвищення вмісту МДА на 30 – 50% на тлі зниження активності каталази більш, ніж в 2 рази, що свідчить про зниження бактерицидних властивостей ротової рідини, підвищення бактеріального обсіменіння та розвиток оксидативного стресу в основному за рахунок пригнічення антиоксидантної активності. Застосування розробленого комплексу профілактично-лікувальних заходів як терапії супроводу у даного контингенту хворих сприяло вірогідному зниженню стоматотоксичності проти групи порівняння в 1,5 рази на I циклі (56,9 ± 5,9 %) і в 4,5 рази на VI циклі ПХТ (18,1 ± 4,6 %): хейліту в 5,2 рази та захворювань тканин пародонту – в 13,4 рази на I циклі проти групи порівняння до практично відсутності на VI циклі (1,4 і 0 %, відповідно); мукозиту – в 2,4 рази на I циклі, до 8,2 раз на VI циклі; гіпосалівації – вірогідно нижче в 1,7 рази, ніж при I циклі ПХТ, до 2,5 разів при V циклі проти групи порівняння.