Вплив кортизолу на механізм адаптації при бластоцистозі

Abstract

Актуальність. Одним із способів оцінки стану адаптивних можливостей організму є дослідження вмісту кортизолу у крові, оскільки відомо, що зміна концентрації гормонів у крові, яка призводить до перебудови міжендокринних взаємовідносин, є однією з важливих ланок складної системи регуляції. Високий рівень кортизолу пригнічує імунну відповідь і порушує захисний бар'єр кишківника, роблячи організм вразливішим до Blastocystis spp. Дослідження показують, що стресові стани та підвищення рівня гормонів кори надниркових залоз експоненційно збільшують кількість цист Blastocystis spp. у випорожненнях, посилюючи окислювальний стрес. Зниження локального захисту дозволяє бластоцистам активніше проникати в епітелій, посилюючи запалення та транслокацію мікрофлори. Тривала боротьба з паразитом на тлі підвищеного кортизолу призводить до виснаження адаптаційного потенціалу. У зв’язку з цим вивчення відновлення адаптаційних можливостей організму та вирішення проблеми індивідуалізації лікування залежно від зниження резерву компенсаторних механізмів організму хворих, особливо при підвищенні рівня кортизолу, є актуальним для оптимізації діагностично-лікувальної тактики та покращення прогнозу пацієнтів з бластоцистозом.