Klebsiella pneumoniae – провідний збудник ранової інфекції

Abstract

Мета роботи – визначення мікробіому ранової інфекції, вивчення чутливості клінічних ізолятів K. pneumoniae до дії антибактерійних препаратів різних груп. Пацієнти і методи. У дослідженні взяли участь 96 пацієнтів з рановою інфекцією, яка виникла внаслідок мінно-вибухових травм (чоловіки віком від 20 до 45років). Основними критеріями відбору були статус пацієнта як військовослужбовця, факт отримання пацієнтом мінно-вибухової травми в умовах бойових дій, наявність результатів мікробіологічного дослідження рани, що розглядалося як ознака інфекційного процесу чи підозри на нього. Аналіз мікробіому ранової інфекції здійснювали бактеріологічним методом дослідження, а визначення чутливості до антибіотиків – диско-дифузійним методом. Результати досліджень та їх обговорення. З ранового вмісту від поранених хворих було виділено 46 штамів, серед яких в 39,0 % випадків провідним етіологічним фактором ранової інфекції була K. pneumoniae, в 28,0 % – S. аureus, P. аeruginosa (13,0 %), Acinetobacter spp. (8,7 %), а частка виділених штамів E. faecalis та E. coli була 4,3 та 6,5 % відповідно. Найвища антибіотикорезистентність до різних класів антибактерійних препаратів спостерігалась у половини ізольованих культур K. pneumoniae, серед яких превалювали полірезистентні штами. Висновки. Аналіз рівня антибіотикочутливості ізольованих клінічних штамів K. pneumoniae продемонстрував низькі показники. Найбільш чутливі штами K. pneumoniae виявилися до амікацину та гентаміцину (у 45,4 %), чутливість до піперациліну/тазобактаму була 36,3 %, а кількість чутливих штамів до цефтазидиму, меропенему, левофлоксацину та ципрофлоксацину становила 27,2 %. Слабшою активністю володіли антибіотики амоксицилін, ампісульбін, цефтріаксон, цефепім, цефоперазон, цефепім, цефотаксим, імепенем, чутливість до яких становила майже 9 %.