Клінічна і лабораторна діагностика лікарського ураження печінки антибіотиками

Abstract

У хворого ураження печінки може передувати призначенню антибіотиків для ліку-вання інфекційного захворювання, виникати під час їх використання або вже після їх припинення. Наявне до початку лікування ушкодження печінки обмежує вибір і впливає на дозування антимікробних засобів. Виникнення ураження печінки під час прийому ан-тибіотиків чи після його завершення може бути як наслідком цього прийому, так і не залежати від лікування антибактеріальними препаратами. Діагностика подібних уражень потребує застосування багатьох клінічних, лабораторних і інструментальних дослід-жень. Ключовим елементом діагностики є визначення біохімічного варіанту ушко-дження печінки, що дає змогу спланувати послідовність диференційної діагностики. У разі підозри на лікарське ураження печінки слід негайно припинити прийом препара-тів, які передбачувано викликали його, з’ясувати зв’язок між застосуванням антибіотика і виникненням захворювання з урахуванням даних літератури стосовно такої можливос-ті, сумісності у часі між початком використання ліків і появою ознак ушкодження печін-ки, оцінити тяжкість ураження, за можливості – призначити доцільні ліки. Ця стаття є клінічною лекцією.