Аналіз ступеня напруги регуляторних систем у осіб з різним ступенем метеочутливості
| dc.contributor.author | Шарун, С.Н. | |
| dc.date.accessioned | 2018-09-21T08:18:26Z | |
| dc.date.available | 2018-09-21T08:18:26Z | |
| dc.date.issued | 2018-05-16 | |
| dc.description | Організм людини функціонує в постійній взаємодії з факторами навколишнього середовища, насамперед з мінливими природними факторами, при цьому ефективність адаптації організму залежить від ступеня метеочутливості, тобто здатністю організму (а саме автономної нервової системи) реагувати на зміни природних факторів, таких, як барометричний тиск, швидкість вітру, температури та ін. (О. Іванова, А. Атілов, 2017; Х. Мкртиичян, 2017) Проте, реакції практично здорового організму майже не виходять за рамки фізіологічних змін, тому не викликають суб’єктивних чи об’єктивних скарг (Duncan Mitchell, Edward P. Snelling, Willem Maartin Strauss, Andrea Fuller, 2018). В протилежному випадку розвивається метеозалежність, яка обумовлена неефективністю адаптаційних нервових та гуморальних механізмів, та як наслідок, змінює ступінь напруги регуляторних механізмів та функціональні резерви (William P.CheshireJr., 2016). На сьогодні статистичні дані показують збільшення кількості метеозалежних людей, що може бути пов’язано з цілим рядом факторів, серед яких найбільш значущі наступні:стресові впливи, зростання кількості захворювань, таких як гіпертонічна хвороба, нейроциркуляторна дистонія та ін., гіподинамія, переїдання, порушений режим дня, несприятлива екологічна ситуація (М.Бубліченко, 2017). Ураховуючи значність первинної профілактики розвитку нозологічних одиниць, а саме патології серцево-судинної системи, насамперед серед осіб молодого віку, тому дане дослідження є актуальним. Метою дослідження було провести аналіз ступеня напруги регуляторних систем шляхом оцінки результатів ортостатичної проби у осіб з різним ступенем метеозалежності. | ru_RU |
| dc.description.abstract | У 27% обстежених дівчат виявлено напруження регуляторних систем, що проявляється парадоксальною та гиперсимпатикотонічною реакцією автономної нервової системи на ортостатичну пробу. 2. Вищезазначена реактивність автономної нервової системи у дівчат свідчить про функціональний дисбаланс симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи та пояснює більш виражену метеочутливість. | ru_RU |
| dc.identifier.citation | Вплив регулярності фізичної активності на рівень інтелектуальної працездатності / А. А. Нагорна, В. С. Рубіжанський, Д. С. Верещагин, К. С. Богоденко, В. С. Войтенко // Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення : V Всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих вчених з фізіології з міжнародною участю, Харків, 16 травня 2018 р. / ред. колегія: Д. І. Маракушин [та ін.]. – Харків, 2018. – С. 68. | ru_RU |
| dc.identifier.uri | https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/20378 | |
| dc.language.iso | uk | ru_RU |
| dc.publisher | Харківський національний медичний університет | ru_RU |
| dc.subject | напруга регуляторних систем | ru_RU |
| dc.subject | метеочутливість | ru_RU |
| dc.title | Аналіз ступеня напруги регуляторних систем у осіб з різним ступенем метеочутливості | ru_RU |
| dc.type | Thesis | ru_RU |