Роль і місце артроскопії при ранній діагностиці моногонартрозу

Abstract

Остеоартроз колінного суглоба супроводжується стійким болем, суттєвим обмеженням функції нижньої кінцівки, зниженням працездатності, що нерідко призводить до ендопротезування суглоба. Близько 85 % тягаря остеоартрозу у всьому світі пов'язане з остеоартрозом колінного суглоба Ця хвороба є основною причиною інвалідності у людей старшого віку, важким економічним тягарем для суспільства з витратами від 1 % до 2,5 % валового внутрішнього продукту. Діагностика захворювання на ранніх стадіях утруднена внаслідок відсутності патогномонічних клінічних, рентгенологічних й лабораторних показників, а у разі моногонартрозу з синовіїтом ускладнюється за рахунок диференціації зі специфічними артритами колінного суглобу. Артроскопія дозволяє виконати необхідний обсяг діагностично-лікувальних заходів з верифікацією патологічного процесу й визначенням стадії гонартрозу. Розроблено, апробовано і впроваджено алгоритм діагностики моногонартрозу у пацієнтів з ранніми стадіями захворювання на основі комплекних клінічних, якісних і кількісних рентгенологічних, лабораторних (клінічний, біохімічний аналізи крові, біохімічний, цитологічний, мікробіологічний, гістологічний аналізи синовіальної рідини й синовіального біоптату та аналіз фізичних властивостей синовіальної рідини) досліджень.