Дослідження поширеності різних форм іхтіозу в Харківській області

Abstract

Іхтіоз являє собою генетично та клінічно гете-рогенну групу порушень процесів зроговіння епідермісу. Його поширеність має географічні відмінності. Мета. Оцінка поширеності іхтіозу у Харківській області. Методи. Збір та аналіз клініко-генеалогічної інформації проводилися методом одиничної реєстрації пробанда на базі Обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру №1 та шкірно-венерологічних дис-пансерів Харківської області у 2017 році. Ре-зультати. Поширеність іхтіозу в Харківської області у 2017 році становила 2,5·10–4. У райо-нах області цей показник варіював від 6,7·10–5 у Красноградському до 1,0·10–3 у Дворічанському. Найнижчою поширеність іхтіозу була серед на-селення м. Вовчанська – 1,1·10–4, а найвищою – у смт. Дворічна – 1,1·10–3. Встановлено відмін-ності у поширеності іхтіозу звичайного в облас-ті у 2008 – 2017 роках. Висновки. Встановлено зниження поширеності іхтіозу у Харківській області в 1,6 раза за останні 10 років. Цей пока-зник для іхтіозу звичайного по області знизився у 1,9 раза за цей же період. Моногенні дермато-зи на прикладі іхтіозу можуть бути використані як задля моніторингу тягаря спадкової патології у регіоні, так і задля розв’язання проблем зага-льної й особистої генетичної безпеки населення.