Особливості диференційної діагностики при хронічному панкреатиті та раку голівки підшлункової залози

Abstract

У роботі проаналізовані результати диференційної діагностики 51 хворого з хронічним панкреатитом та 67 хворих на рак голівки підшлункової залози. Визначено, що УЗД, СКТ, ЕРХПГ, цитологічне дослідження матеріалу, визначення сироваткових пухлинних маркерів, не можуть поодинці вирішити задачу диференційної діагностики раку ПЗ та ХП. Оцінюючи комбінацію УЗД та визначення пухлинного маркера СА 19.9, можна констатувати збільшення загальної чутливості. При сполученні ЕРХПГ та визначенні пухлинного маркера СА 19.9 у групі хворих на рак ПЗ діагноз підтверджено у 94% спостережень. Комбінація сучасних методів дослідження хворих при диференційній діагностиці раку ПЗ та ХП може бути різноманітною, так як для конкретного пацієнта є необхідним індивідуальний підхід з урахуванням тривалості захворювання, доброго перенесення методу хворим, наявності досвідченого спеціаліста.