Дослідження протизапальної дії місцевих ранозагоювальних препаратів за умов термічного опіку

Abstract

Рановий процес (РП) – це динамічна реакція організму на пошкодження. Перебіг РП відбувається у декілька фаз: І – гнійно-некротична або запалення, ІІ – грануляції та проліферація, ІІІ – епітелізація та реорганізація рубця. Кожна фаза РП готує та запускає наступну. Основною патогенетичною ланкою РП є запалення Запальні реакції ранового процесу виявляються відповідно до адаптаційного синдрому, внаслідок чого підвищується температура тіла та основний обмін. У результаті посилення обміну речовин («пожежа обміну») виникає накопичення кислих продуктів (ацидоз), збільшується осмотичний тиск у пошкоджених тканинах, посилюється розпад білків, жиру та глікогену і порушується їх окиснення. В розвитку запалення беруть участь різні медіатори – простагландіни, біогенні аміни, кінінова система та ін. Залежно від того, який компонент переважає в загальній реакції організму, запалення розподіляють на альтеративне (пошкодження тканин), ексудативне (накопичення ексудату в запальному вогнищі) і проліферативне (процеси розмноження та розростання клітин сполучної тканини). У патогенезі РП перша фаза відіграє важливу роль з клінічного погляду, оскільки передумовлює подальший перебіг регенерації та характер процесу загоєння рани. Тому особливості впливу фармакотерапії на першу фазу РП є дуже важливими в плані ефективного лікування ран. Одним з методів фармакотерапії шкіряних ран є місцеве лікування з використанням мазей. Аналіз сучасного фармацевтичного ринку України показав, що на сьогодні зареєстровано більш 30 мазей різного складу для лікування ран. Такий великий асортимент потребує моніторингу ефективності лікарського препарату. Тому, раціонально провести порівняльний аналіз лікувальної дії мазей з метою виявлення найбільш ефективних препаратів.