Фармакологічна корекція імунних порушень, індукованих ультрафіолетовим опроміненням

Abstract

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та здійснено вирішення актуального наукового завдання – за допомогою імуноферментних, біохімічних і морфологічних методів дослідження в експерименті встановлено та обґрунтовано доцільність та шляхи фармакологічної корекції імунних порушень, які виникли внаслідок локального УФО. Показано, що локальне УФО шкіри морських свинок ініціює довготривалі загальні та місцеві порушення, про що свідчать підвищення в крові концентрації метаболітів NO (загальних, нітрит-аніону, нітратів), порушення клітинної (IL-12) та гуморальної (IL-13, ЦІК) ланок імунітету впродовж 28 діб після зникнення еритеми, які супроводжуються проліферативно-гіперпластичними й дегенеративними процесами в усіх відділах шкіри в цей період. Встановлено, що ЛЗ «Мазь тіотриазоліну 2%», «Мазь метилурацилова 10%», «Альтан», «Вітамін А» при лікувально-профілактичному використанні, скорочуючи тривалість та інтенсивність еритемної реакції, виявляються менш ефективними для профілактики відстрочених імунних порушень в організмі. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено, що включення НЧС в обидві мазі (на основі тіотриазоліну та метилурацилу) підвищує їх фото- та імунопротекторні властивості.