Вплив етілметілгідроксіпірідину сукцинату на жировий обмін у хворих на артеріальну гіпертензію, асоційовану з ожирінням

Abstract

Мета: вивчити вплив Етілметілгідроксіпірідину сукцинату у хворих на артеріальну гіпертензію(АГ), асоційовану з ожирінням. Матеріали та методи: у дослідженні приймали участь 44 чоловіка з артеріальною гіпертензією у віці 35-45 років. Середня маса тіла пацієнтів - 102,3 ± 14,7 кг, індекс маси тіла (ІМТ) - 37,2 ± 2,7, тривалість ожиріння - 6 років. Цукровий діабет (ЦД) 2 типу виявлено у 18 хворих, порушення толерантності до глюкози (ПТГ) - у 22 хворих. У всіх пацієнтів діагностовано АГ, тривалість якої становила в середньому 5 років. У 15 обстежених – I Ступені АГ, у 25 – II Ступені АГ. Пацієнти були розділені на 2 групи. В першу групу (n = 20) увійшли хворі, які отримували гіпотензивну терапію (Еналапріл 10-20 мг / добу) і Метморфін в дозі 1,5-2,0 г / доб, у другій групі (n = 22) пацієнти додатково брали Етілметілгідроксіпірідину сукцинат в добовій дозі 100 мг в / в струменево. Обстеження хворих проводилося до і через 4 тижні зазначеної терапії. Визначали рівень загального холестерину (ХС), тригліцеридів (ТГ) і холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) (колориметричний ферментативний метод). Рівень інших фракцій ХС і коефіцієнт атерогенності (КА) - розрахунковим методом. Результати: у 2 групі статистично значущим виявилося зниження загального холестерину (з 6,9 ± 0,55 до 5,2 ± 0,54 ммоль / л), тригліцеридів (з 2,8 ± 0,44 до 1,3 ± 0, 75 ммоль / л) (р ≤ 0,05); тенденція до зниження ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності та підвищення ЛПВЩ у порівнянні з пацієнтами 1-ї групи (р≥0,05). Висновки: застосування Етілметілгідроксіпірідину сукцинату в комплексній терапії АГ, асоційованою з ожирінням , сприяє зниженню холестерину і тригліцеридів крові, поліпшенню ендотеліальної функції у хворих.