Ефективність агоністів PPARs глітазонів, фібратів, сартанів та селективних модуляторів у зниженні серцево-судинного ризику при ожирінні

Abstract

Ядерні гормональні рецептори PPARs активуються деякими агоністами, включаючи групу сенситайзеров інсуліну тіазолідіндіонів, деякі сартани і фібрати. Продемонстровані судинні плейотропні ефекти цих агоністів, незалежні від їх глюкозознижуючого ефекту. Показано, що агоністи PPARs знижують тиск крові, можливо, пригніченням ренін-ангиотензін-альдостеронової системи (РААС), включаючи інгібірування експресії рецепторів ангіотензину II першого типуі ангіотензин IІ опосередкованих сигнальних механізмів. Агоністи PPARs також інгібірують прогресування атеросклерозу, можливо, шляхом пригнічення РААС. Останніми роками значні засоби інвестуються в розвиток ефективніших специфічних агоністів PPAR, подвійних, пан- і часткових агоністів, а також селективних лігандів з метою охопити повний спектр метаболічного синдрому.