Клінічне значення антропометричних показників та серцево-судинний ризик

Abstract

Надмірна вага та ожиріння є розповсюдженими патологічними станами з суттєвим несприятливим впливом на якість життя, а також є основними факторами ризику цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань, та інших хронічних порушень стану здоров’я людини. На цей патологічний зв’язок впливає не тільки загальна кількість жиру в організмі, а насамперед, його розподіл в організмі. Сучасні дослідження демонструють, що центральний розподіл підшкірного жиру або «андроїдроідний тип розподілу» має більш виражену асоціацію з підвищенням серцево-судинного ризику, ніж периферічно розподілений підшкірний жир або «гіноїдний тип розподілу». Це обґрунтовується тим, що саме абдомінальне ожиріння і призводить до збільшення серцево-судинного ризику за рахунок підвищення секреції адипоцитокінів, гіперінсулінемії, інсулінорезистентності, артеріальної гіпертензії і атерогенної дисліпідемії. На сьогодні існують декілька антропометричних показників, що виконуються для діагностики надмірної ваги та ожиріння. Результати різноманітних досліджень показали, що індекс відношення окружності талії до росту (WHtR), окружність талії (ОТ) та індекс маси тіла (ІМТ) в змозі передбачити діабет та інші серцево-судинні ускладнення, однак, WHtR та ОТ є більш інформативними, через те, що базуються на визначенні окружності талії і визначають центральне ожиріння, в той час як ІМТ не враховує генез жирових відкладень. Інші антропометричні вимірювання, які були запропоновані в якості корисних інструментів для виявлення ожиріння ОТ та індекс відношення окружності талії до окружності стегон (ОТ/ОС). Основним недоліком цих показників є те, що обидва можуть зменшуватися при зниженні ваги пацієнта, але ці зміни у співвідношенні часто невеликі. ОТ також тісно корегує з центральним ожирінням, тим не менш, може пере-або недооцінювати ризик для високих і низьких людей з однаковим показником ОТ. У ряді проведених досліджень показник WHtR перевершив ІМТ у виявленні дисглікемії, цукрового діабету 2 типу, артеріальної гіпертензії, метаболічного синдрому і не залежав від етнічної приналежності обстежених, для яких притаманний різний тип розподілу жирових відкладень. Це є ще одним підтвердженням клінічного значення та універсальності даного показника та обґрунтовує його використані як рутинного скринінгу у виявленні ожиріння, цукрового діабету та загального серцево-судинного ризику у різних популяціях.