Діагностика та диференціація станів психомоторного збудження як необхідна умова надання невідкладної допомоги

Abstract

У роботі наводяться дані про діагностику та диференціацію станів психомоторного збудження. Підкреслюється, що зазначений стан є досить поширеним та розвивається при гострих психічних розладах, інтоксикаціях, соматичних та неврологічних захворюваннях, стресових впливах. Клінічна картина збудження характеризується значною гостротою, тяжкістю та вираженістю симптоматики з домінуванням порушень свідомості, психотичних розладів, агресії, афективних та грубих поведінкових проявів. Такі стани є небезпечними як для хворого, так і для оточуючих. У психіатричній практиці зустрічаються такі варіанти психомоторного збудження, як галюцинаторно-маячне, депресивне (меланхолічне), маніакальне, кататонічне, гебефренічне, аментивне, епілептичне, хореїформне, істеричне, психопатичне, панічне, еретичне. Психомоторне збудження, що розвивається при розладах внаслідок вживання алкоголю та наркотичних речовин, також має певні особливості. У статті наводяться стани психомоторного збудження зазначених варіантів, що є важливими для своєчасної діагностики та диференціації при наданні невідкладної допомоги хворим. Допомогу хворим з психомоторним збудженням надають не тільки психіатри та наркологи, часто з такими особами стикаються лікарі інших спеціальностей як на амбулаторних прийомах, так і в стаціонарах. Наводиться інформація, що у всіх країнах на сьогодні існує значна прогалина у можливості надання психіатричної допомоги людям з психічними, неврологічними розладами та розладами внаслідок вживання психоактивних речовин. Для вирішення цієї проблеми у лікуванні Всесвітня організація охорони здоров’я розробила програму Mental Health Gap Action Programme, яка активно впроваджується в Україні. У зв’язку з важливістю уніфікації підходів до надання допомоги наводиться інформація про оцінку та ведення станів збудження відповідно до положень цієї програми. Залежно від того, який варіант збудження діагностований, надаються рекомендації з ведення із застосуванням як методів деескалації немедикаментозного характеру, так і терапії з призначенням психотропних засобів.