Інструментальна оцінка ефективності оклюзійних накладок у складі брекет-систем та елайнерів у пацієнтів із дисфункціями скронево-нижньощелепного суглоба

Abstract

Оцінка ефективністі застосування оклюзійних накладок у складі брекет-систем та модифікованих елайнерів при лікуванні пацієнтів з розладами СНЩС за допомогою електроміографічного та рентгенологічного досліджень. У досліджені взяли участь 40 пацієнтів віком 16–40 років із симптомами м’язово-суглобової дисфункції. На першому етапі лікування всі пацієнти використовували індивідуально виготовлену стабілізаційну оклюзійну шину з повним покриттям нижнього зубного ряду протягом 3–6 місяців до усунення клінічних проявів дисфункції. Залежно від методики подальшого ортодонтичного лікування пацієнтів було розподілено на дві клінічні групи по 20 осіб. У першій групі проводили лікування із застосуванням брекет-системи та оклюзійних накладок на жувальних зубах. У другій групі використовували модифіковані елайнери з вбудованими оклюзійними накладками. Ефективність лікування оцінювали шляхом порівняння електроміографічних і рентгенологічних показників, отриманих після завершення терапії, з первинними даними та результатами оклюзійної корекції. Візуалізацію структур СНЩС проводили методом КЛКТ із використанням апарата Morita Veraview X800. Електроміографічну оцінку жувальної мускулатури здійснювали за допомогою системи Teethan з аналізом показників POC, ASYMMETRY, TORSION, BARYCENTER та IMPACT, що характеризували координацію, симетричність і загальну активність жувального м’язового комплексу.